У разі внесення одним із подружжя як вкладу в статутний капітал ТОВ коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість особа, яка внесла вклад у статутний капітал ТОВ, набуває право на частку учасника цього товариства.
Інший з подружжя, який був співвласником коштів, унесених у статутний капітал товариства, з метою захисту свого права при поділі спільного сумісного майна подружжя набуває право вимагати виплату половини вартості частки члена подружжя у статутному капіталі.
На цьому акцентувала Велика Палата Верховного Суду у постанова від 10 квітня 2024 року у справі № 760/20948/16-ц (провадження № 14-70цс22).
У справі, яка розглядалася, позивачка звернулася до суду з позовом до колишнього чоловіка, зокрема, про компенсацію половини вартості внесків до статутного капіталу трьох юридичний осіб.
Суд першої інстанції цей позов задовольнив частково й, серед іншого, стягнув із відповідача на користь позивачки компенсацію вартості її частки внеску до статутного капіталу однієї з юридичних осіб. Натомість суд апеляційної інстанції скасував це рішення та ухвалив нове, зокрема, стягнувши з відповідача на користь позивачки компенсацію вартості її частки внеску до статутного капіталу однієї з юридичних осіб, але іншої, ніж визначив суд першої інстанції.
Розглядаючи цю справу, Велика Палата ВС звернула увагу на те, що в разі внесення одним із подружжя як вкладу в статутний капітал ТОВ коштів, які є спільною сумісною власністю, вказане товариство стає їх власником. Натомість особа, яка внесла вклад у статутний капітал товариства, набуває право на частку учасника цього товариства.
Інший з подружжя, який був співвласником цих коштів, з метою захисту свого права при поділі спільного сумісного майна подружжя набуває право вимагати виплату вартості частки члена подружжя у статутному капіталі. Водночас як учасник товариства, який вносить спільне сумісне майно в статутний капітал цього товариства, так й інші його учасники мають розуміти наслідки, які настануть у разі ухвалення рішення про виплату вартості частки члена подружжя у статутному капіталі.
Тобто при поділі спільного сумісного майна один із подружжя може претендувати на виплату частки у статутному капіталі ТОВ, що є відмінним від виплати половини вартості внеску засновника у статутний капітал цього товариства.
Суд виходив із презумпції про те, що вартість частки в статутному капіталі відповідає розміру внеску, якщо тільки сторона, яка стверджує про зміну цієї вартості на час розгляду справи, не доведе, що вартість частки змінилася (зросла або внаслідок звичайної діяльності товариства зменшилася).
Тому, на переконання Великої Палати ВС, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позову в частині вимоги про стягнення компенсації з відповідача в розмірі 750 000 грн – половини вартості внесків у статутний капітал ТОВ – є помилковим.
У цій справі позивачка мала право вимагати виплату їй вартості частки члена колишнього подружжя у статутному капіталі, однак вона заявила вимогу про грошову компенсацію вартості частки внеску до статутного капіталу.
Водночас ВП ВС врахувала й те, що відповідач не спростував, що заявлений розмір позовних вимог щодо стягнення з нього 750 000 грн не відповідає вартості його частки у статутному капіталі ТОВ.
Постанова ВП ВС від 10 квітня 2024 року у справі № 760/20948/16-ц (провадження № 14-70цс22).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.