У судовому процесі стосовно кваліфікаційної перевірки діючих суддів, у відновлених дискусіях з’явилися спірні питання щодо процедури таких перевірок. Один із таких судових спорів розглядає Касаційний адміністративний суд у справі №990/302/23.
Про призначення до розгляду в засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо підтримки рішення колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України «Про результати кваліфікаційного оцінювання судді Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинського О.В. на відповідність займаній посаді» від 24 квітня 2019 року № 123/ко-19
Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі, розглянувши питання про призначення до розгляду в засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо підтримки рішення колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України «Про результати кваліфікаційного оцінювання судді Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинського О.В. на відповідність займаній посаді» від 24 квітня 2019 року № 123/ко-19, встановила:
Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 2188 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
Вказане кваліфікаційне оцінювання суддів на сьогодні не завершено.
Рішенням Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 визначено членів Комісії для підготовки до розгляду і доповіді питання продовження процедури кваліфікаційного оцінювання низки суддів.
Згідно з частиною першою статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності (далі - ГРД) у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Комісія може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
Рішенням Комісії «Про результати кваліфікаційного оцінювання судді Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинського О.В. на відповідність займаній посаді» від 24 квітня 2019 року № 123/ко-19 визначено, що суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський О.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 731,25 бала і його визнано таким, що відповідає займаній посаді. У зв’язку з надходженням до Комісії висновку ГРД про невідповідність судді Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинського О.В. критеріям доброчесності та професійної етики в рішенні Комісії зазначено, що це рішення набирає чинності у порядку, визначеному підпунктом 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – Регламент).
Відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення Комісії від 24 квітня 2019 року № 123/ко-19) за результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
У разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку ухвалюється протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону.
Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону.
У справі № 120/1949/19-а за позовом Вільчинського О.В. до ГРД, третя особа Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Житомирським окружним адміністративним судом 09 серпня 2019 року прийнято рішення визнати протиправним та скасувати висновок ГРД про невідповідність судді Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинського О.В. критеріям доброчесності та професійної етики від 23 квітня 2019 року, відмовлено в задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування рішення ГРД про надання інформації на доповнення до Висновку щодо невідповідності судді Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинського О.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого 12 червня 2019 року.
В іншій адміністративній справі № 9901/577/19 позов Вільчинського О.В. до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення в частині визнання протиправною бездіяльності рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2020 року задоволено частково: рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 квітня 2019 року № 123/ко-19 визнано таким, що набрало чинності з 09 вересня 2019 року, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
При цьому рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі № 9901/577/19 відмовлено саме в задоволенні позовної вимоги Вільчинського О.В. про скасування рішення Комісії від 24 квітня 2019 року № 123/ко-19 в частині визначення порядку набрання чинності цим рішенням.
Отже, в резолютивній частині рішення Комісії від 24 квітня 2019 року № 123/ко-19 залишається чинним визначений цим же рішенням порядок набрання ним чинності. Водночас набрало законної сили рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 9901/577/19, яким визнано рішення Комісії від 24 квітня 2019 року № 123/ко-19 таким, що набрало чинності з 09 вересня 2019 року.
Комісія враховує, що статтею 88 Закону чітко унормовано передбачену Конституцією України процедуру оцінювання судді, а саме її початок, правові наслідки надходження до Комісії в процесі оцінювання висновку Громадської ради доброчесності, спосіб завершення оцінювання за умови наявності чи відсутності у полі зору Комісії такого висновку.
Крім того, є усталеними і обов’язковими для врахування Комісією висновки Верховного Суду та його Великої Палати щодо застосування норм матеріального права до обставин, які є тотожними із тими, що склалися у процесі оцінювання судді Вільчинського О.В.
Насамперед суд касаційної інстанції неодноразово зазначав, що повноваження Комісії стосовно кваліфікаційного оцінювання судді є дискреційними та виключною компетенцією Комісії як уповноваженого органу, який на постійній основі діє у вітчизняній системі судоустрою. Жоден інший суб’єкт чи орган, у тому числі й суд, не може втручатися у компетенцію суб’єкта владних повноважень, зокрема Комісії.
Верховний Суд сформував усталений підхід стосовно того, що Громадська рада доброчесності не є суб’єктом владних повноважень, не виконує жодної владної управлінської функції, а її висновок, прийнятий щодо судді, не є адміністративним актом (правовим актом індивідуальної дії), що в сукупності виключає можливість його оскарження суддею, щодо якого його було прийнято, до адміністративного суду.
За своєю правовою природою висновок Громадської ради доброчесності є документом, що підлягає включенню до суддівського досьє невідкладно після його надходження до Комісії.
Законом та Порядком формування і ведення суддівського досьє, затвердженим рішенням Комісії від 15 листопада 2016 року № 150/зп-16, визначено обов’язок Комісії використовувати та зберігати у суддівському досьє та досьє кандидата на посаду судді висновок ГРД. Нормами цих нормативно-правових актів не передбачено можливості вилучення висновку ГРД із суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді.
Комісія враховує, що у випадку, коли у процесі кваліфікаційного оцінювання з’являється таке правове явище чи обставина, як висновок ГРД, то закон імперативно й безальтернативно визначає, коли рішення колегії Комісії про здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному судді набирає сили остаточного, а також хто, яким чином і якою кількістю голосів має підтримати таке рішення. Із законодавчого формулювання (стаття 88 Закону) висновується, що саме Комісія у пленарному складі на своєму засіданні може оцінити слушність висновку ГРД й дати відповідь на інші питання, пов’язані з цим висновком, серед іншого й на ті, що стосуються не тільки змісту (суті), але й його дійсності, достовірності, об’єктивності, правдивості, дотримання форми, строку та порядку затвердження і подання.
Комісія у складі колегії, якщо ухвалює рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки рішення про підтвердження суддею здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, не задіює власних владних повноважень й не вдається до застосування якісних і кількісних критеріїв чи інших оцінних характеристик, власного розсуду, а лише відтворює, реалізує волю, веління, функцію норми закону.
У зв’язку з викладеним, для забезпечення правової визначеності на виконання вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Комісія, заслухавши доповідача й обговоривши питання порядку денного, дійшла висновку про необхідність винесення на розгляд Комісії в пленарному складі питання щодо підтримки рішення колегії Комісії про відповідність Вільчинського Олександра Ванадійовича займаній посаді судді Вінницького окружного адміністративного суду, стосовно якого Громадською радою доброчесності надано висновок про невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності.
Керуючись статтями 84, 88, 92, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Комісія вирішила:
винести на розгляд в засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо підтримки рішення колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України «Про результати кваліфікаційного оцінювання судді Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинського О.В. на відповідність займаній посаді» від 24 квітня 2019 року № 123/ко-19.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.