Як оцінювати адекватність та співмірність застосування заходів забезпечення позову: постанова КАС ВС

Київська міська рада подала позовну заяву, у якій оскаржувала рішення Бучанської райради, яким збільшено площу селища Коцюбинське Київської області за рахунок 3000 га території міста Києва. Разом із цією заявою Київська міська рада подала заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного рішення та заборони будь-яким особам, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності й господарювання вносити зміни до Державного земельного кадастру на підставі проєкту землеустрою щодо встановлення меж селища Коцюбинське. Позивач просив застосувати ці заходи до розгляду справи по суті.

Суд першої інстанції задовольнив заяву повністю. Натомість суд апеляційної інстанції скасував ухвалу суду першої інстанції в частині, що стосувалася заборони внесення змін до Держземкадастру.

Колегія суддів КАС ВС погодилася з висновками судів попередніх інстанції. Посилаючись на судову практику Верховного Суду, колегія вказала на таке.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має оцінити:

– доводи заявника стосовно необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності його вимог щодо забезпечення позову;

– збалансованість інтересів сторін, інших учасників судового процесу;

– наявність зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, установити, що витрати, пов’язані з відновленням прав, будуть значними.

Зважаючи на це, колегія суддів ВС погодилася з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову в частині зупинення дії спірного рішення, оскільки вказаним проєктом землеустрою, який Київська міська рада не погоджувала, за рахунок території міста Києва збільшено площу селища Коцюбинське майже на 3000 га. Тобто всупереч чинному законодавству фактично в односторонньому порядку змінено межі столиці України – міста Києва. Це дає підстави вважати, що спірне рішення має очевидні ознаки протиправності поза розумним сумнівом.

Крім цього, відповідно до ст. 85 Конституції України утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів належить до повноважень Верховної Ради України.

Отже, колегія суддів визнала переконливими доводи заяви позивача стосовно забезпечення позову про те, що мета вжиття заходів забезпечення позову – уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду й уникнення будь-яких труднощів при виконанні в разі задоволення позову, оскільки при передачі земельних ділянок третім особам повернення до комунальної власності територіальної громади міста таких ділянок буде ускладненим та призведе до нових судових спорів.

Суд погодився з позицією суду апеляційної інстанції з огляду на те, що зупинення дії спірного рішення є належним і достатнім заходом забезпечення позову в цьому спорі, оскільки воно унеможливлює вчинення будь-яких дій, спрямованих на внесення відомостей (змін) до Держземкадастру до вирішення спору по суті та набрання законної сили рішення в цій справі», — сказано у повідомленні.

Постанова ВС від 16 серпня 2022 року у справі № 640/35685/21 (адміністративне провадження № К/990/17274/22, К/990/17755/22, К/990/17757/22).

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.