Особливості виконання договорів про надання рекламних послуг у соціальних мережах: постанова КГС ВС

Верховний Суд повідомляє, що у справі № 910/1801/21 ФОП С. В. М. звернулася до господарського суду з позовом до ФОП Ч. А. В. про стягнення: 250 000,00 грн штрафних санкцій за договором про надання рекламних послуг (Договір), 700 000,00 грн упущеної вигоди, 250 000,00 грн завданих матеріальних збитків та 50 000,00 грн моральної шкоди.

Господарський суд міста Києва позовні вимоги задовольнив частково, ухваливши рішення стягнути з відповідачки на користь позивачки 250 000,00 грн штрафу. У решті в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення – про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Суди встановили, що ФОП С. В. М. як замовник та ФОП Ч. А. В. як виконавець уклали Договір, відповідно до якого виконавець зобов’язався надати рекламні послуги шляхом розміщення в особистому профілі в соціальній мережі «Інстаграм» інформаційних / рекламних текстів, відеоконтенту щодо проведення розіграшу, а замовник зобов’язався прийняти якісні, надані в повному обсязі послуги та оплатити їх.

Крім того, за умовами договору виконавець зобов’язався за період проведення розіграшу, зокрема, збільшити кількість підписників на відповідні (резервні) профілі / акаунти (перелік яких надасть замовник), що становитиме не менше 50 000 на кожний профіль / акаунт. Водночас укладення договору ФОП С. В. М. (замовник) із ФОП Ч. А. В. (виконавець) пов’язане з укладенням основного договору між ФОП С. В.М. (виконавець) та ФОП Ч. В.С. (замовник), матеріальним результатом якого визначено збільшення кількості підписників на відповідні (резервні) профілі / акаунти від 50 000 до 55 000 осіб на кожний профіль / акаунт.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанову апеляційного господарського суду в частині відмови в позові про стягнення 250 000,00 грн штрафу скасував; у скасованій частині рішення місцевого господарського суду про задоволення позову про стягнення 250 000,00 грн штрафу залишив у силі; в решті постанову апеляційного господарського суду залишив без змін.

Суд зазначив, що правова природа договору визначається з огляду на його зміст (а не назву договору). З’ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно.

Для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності. Якщо внаслідок надання послуги й створюється матеріальний результат, то він не є окремим, віддільним від послуги як нематеріального блага, об’єктом цивільних прав, через що відповідний результат не є обігоздатним сам собою.

Отже, Договір відповідно до волевиявлення самих учасників спірних правовідносин передбачає, зокрема, досягнення матеріального (індивідуалізованого) результату як наслідку надання рекламних послуг.

Зміст спірного правочину включає в себе як зобов’язання з надання послуг, так і зобов’язання з виконання робіт.

Встановивши обставини невиконання відповідачкою зобов’язання, передбаченого Договором зі збільшення кількості підписників на відповідні (резервні) профілі / акаунти (перелік яких надасть замовник), що становитиме не менше 50 000 осіб на кожний профіль / акаунт, враховуючи принцип свободи договору та обов’язковість договору, беручи до уваги те, що ФОП Ч. А.В. взяла на себе відповідне зобов’язання, проте не виконала його, – місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивачки 250 000,00 грн штрафу.

Суд апеляційної інстанції не врахував: принципу свободи договору, того, що Договір передбачає досягнення матеріального результату як наслідку надання рекламних послуг (проте такого результату не досягнуто у зв’язку з неналежним виконанням відповідачкою умов Договору у відповідній частині), а також обов’язковості Договору.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції безпідставно скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимоги про стягнення з відповідачки 250 000,00 грн штрафу, передбаченого п. 4.2 Договору.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 7 липня 2022 року у справі № 910/1801/21 можна ознайомитися за посиланням.

Також ми писали про вирішення іпотечних спорів під час дії воєнного стану: постанова КЦС ВС.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.