Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові по справі №910/12876/19 від 15.06.2022 року зазначає, що за частиною 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись, передає Північно-західний апеляційний господарський суд.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).
ТОВ звернулося до Верховного Суду з заявою про ухвалення у справі додаткової постанови щодо зміни розподілу судових витрат, у якій відповідач, керуючись приписами частини четвертої статті 129 ГПК України, просив змінити розподіл судових витрат та стягнути з ПрАТ на свою користь 57 461,02 грн та 82 816,52 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи відповідно в судах першої й апеляційної інстанцій.
За результатами розгляду Верховним Судом справи №910/12876/19 вимоги позивача задоволені частково на суму 655 067,87 грн і вказана сума від суми позову (4 346 226, 28 грн) складає 15,07% (відмовлено у задоволенні позовних вимог на 84,93 %), тому за результатами розгляду спору підлягає до стягнення з позивача на корись відповідача всього 141 659,35 грн (166 795, 42 грн Х 84,93 %) витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції.
Так як, вимоги позивача за результатом розгляду справи Верховним Судом задоволено частково, що у відсотковому співвідношенні від суми позовних вимог становить 15,07% (відмовлено у задоволенні позовних вимог на 84,93%), до стягнення з позивача підлягає 82 816,51 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, що становить 84,93% від загального розміру витрат на професійну правничу допомогу, сплачених ТОВ.
Ураховуючи результат розгляду вказаної справи у Верховному Суді, умови договору, укладеного відповідачем з Адвокатським об`єднанням, а також рішення Господарського суду м. Києва від 18.02.2020 року, сума вартості правової допомоги за представництво інтересів у суді першої інстанції, яку має додатково відшкодувати на користь відповідача позивач, становить 57 461,02 грн.
Вказані висновки відповідають правовій позиції щодо наявності підстав для стягнення витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16, від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 07.07.2021 року у справі №910/12876/19, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №753/15687/15-ц, від 26.09.2018 року у справі №753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 року у справі №910/3929/18.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.