В умовах воєнного стану судовій системі вдалося забезпечити здійснення правосуддя, а також створити умови для збереження життя і здоров’я учасників процесу, суддів та працівників апаратів судів.
Так, на прифронтових територіях організовано роботу судів: вони розглядають справи судів, підсудність яких змінено через тимчасову окупацію територій, на яких вони розташовувались. У центрі та на заході нашої держави суди працюють у трохи сприятливіших умовах, але говорити про їхню роботу в повній безпеці теж не можна, бо зараз в Україні повністю безпечних місць немає. Відновлено роботу судів на деокупованих територіях. Там співробітники повною мірою відчули, що таке вщент зруйновані, розграбовані приміщення і втрачене майно. Зараз виникають проблеми із поверненням справ, переданих на розгляд до інших судів.
Про це сказав голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Олександр Марчук під час панельної дискусії щодо розгляду воєнних злочинів у межах Другої щорічної конференції «Правосуддя в національних судах у справах про міжнародні злочини», передає офіційний сайт ВС.
Він зазначив, що на сьогодні суди першої інстанції розглянули понад 1600 кримінальних проваджень щодо злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
«Залишаються проблемні питання. Зокрема, через перебої з електропостачанням подекуди неможливо забезпечити технічну фіксацію процесу. Також відчувається гостра нестача кадрів у судовій системі, що створює ризик відсутності доступу до правосуддя для громадян. Наприклад, в апеляційних судах наявних вакансій більше, ніж працюючих суддів. Окрім цього, недостатньо залів судових засідань. Судді облаштовують власні кабінети під зали судових засідань, проте стикаються з відсутністю необхідної кількості технічних засобів для фіксації судових процесів», – зауважив Олександр Марчук.
Голова ККС ВС відзначив важливість прийняття імплементаційного Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв'язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього», який є завершальним кроком у процесі ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Доповідач також акцентував, що формування практики Верховного Суду щодо розгляду справ, пов’язаних з агресією та воєнними злочинами наразі триває постійно.
У більшості справ цієї категорії стала застосовуватися процедура in absentia. Кримінальні провадження щодо воєнних злочинів передбачають обов’язкову участь захисника та розглядаються стосовно осіб, що вчинили воєнний злочин, місцезнаходження яких, як правило, невідоме або які перебувають на тимчасово окупованій території України чи на території російської федерації. Таким чином, проблемами є належне повідомлення таких осіб про судовий розгляд справ і відсутність необхідності вдосконалення законодавства щодо такого порядку їх розгляду.
Олександр Марчук наголосив, що нині для судової системи України актуальним є забезпечення безперервності роботи судової системи в умовах війни, єдності судової практики, продовження розпочатих реформ і забезпечення судів необхідним персоналом.
Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», середня зарплата за серпень 2024 року у Державній судовій адміністрації склала 85,9 тисяч грн, а керівник структурного підрозділу Вищої ради правосуддя отримав 117,7 тисяч грн у серпні.
Додамо, Мінфін погоджується на збільшення розміру посадового окладу для суддів місцевих судів до 35 прожиткових мінімумів, але є умови.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.