Як відомо, Закон «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (законопроект №6232), прийнятий 3 жовтня ц. р. Верховною Радою, нарешті, переданий на підпис Президенту України Петру Порошенко.
Нагадаємо, що «Судово-юридична газета» проводила опитування серед суддів щодо їх оцінки норм нового законодавства.
В. о. голови Яремчанського міської суду Івано-Франківської області Андрій Іванов зазначив, що «в проекті Цивільного процесуального кодексу фактично з'являється принцип офіційного з'ясування обставин справи судом, хоча до оприлюднення змін вважалося, що він притаманний тільки адміністративному процесу. Там принцип офіційності обумовлений тим, що в публічно-правових відносинах сторони мають нерівні можливості: особі протистоїть потужний державний апарат. І суд допомагав позивачу в зборі доказів, вирівнюючи певну нерівність сторін. У цивільному процесі такого не було. А тепер хоча цей принцип формально в проекті ЦПК не закріплений, його наявність випливає з деяких норм.
Діюча ст. 10 ЦПК закріплює принцип змагальності сторін, а ст. 11 — принцип диспозитивності цивільного процесу. Згідно з нормами чинного ЦПК, суддя позбавлений можливості збирати докази за власною ініціативою. Тепер же ч. 2 ст. 13 проекту нового ЦПК визначає, що суд може збирати докази з власної ініціативи у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх, неповнолітніх або осіб, визнаних судом недієздатними або дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених Кодексом.
Таким чином, законодавець фактично вводить в цивільний процес принцип офіційного з'ясування обставин справи судом. Однак у згаданих осіб є в процесі законні представники. Крім того, в ч. 4 ст. 13 проекту ЦПК сказано, що суд залучає відповідний орган чи особу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє. Тобто, у неповнолітніх завжди є особа, яка доповнює її здатність здійснювати захист своїх прав та інтересів.
До того ж, вираз «а також в інших випадках» дає підстави вважати, що суд набуває право самостійно збирати докази, тобто, фактично порушується така основа цивільного судочинства, як принцип змагальності сторін, а в наших реаліях закріплення за судом подібного права може привести до різного роду зловживань їм як з боку сторін цивільного процесу, так і з боку суддів. Плюс згідно до ст. 104 проекту ЦПК суд може призначати експертизу, якщо сторони не надали висновок експерта. Як призначає, з чиєї ініціативи (можливо, з власної?), на якій стадії процесу? На ці питання норми проекту відповіді не дають.
Хоча проект містить норми про те, що в певних випадках суд може за власною ініціативою збирати докази і призначати експертизи, сама процедура таких дій судді не виписана. Так, роз. 5 проекту ЦПК «Докази» відповідних вказівок не містить. Там не говориться навіть про те, що докази можуть бути витребувані з ініціативи суду, не виписані ні порядок, ні процедура збору доказів за ініціативою суду, як і порядок призначення судом експертизи.
Хотілося б нагадати, що зазначений нормативний акт називається процесуальним кодексом тому, що в ньому повинні бути чітко прописані норми, як діяти суду і суддям в тій чи іншій ситуації. І нечіткість його норм призведе, у підсумку, до їх різного тлумачення і застосування. Звичайно, в подальшому на підставі практики можна виробити і внести зміни, але чому не продумати все ще на етапі прийняття Кодексу? Під час обговорення проекту ЦПК всі ці зауваження були озвучені.
Найбільш важливим в проекті нового ЦПК, на мій погляд, є те, що він приділяє особливу увагу питанню зловживання процесуальними правами. Неприпустимість таких зловживань визначена як одна з основ здійснення цивільного судочинства поряд з верховенством права, законністю і іншими основними принципами. Це не може не радувати, оскільки проблема зловживання процесуальними правами набула останнім часом колосального масштабу. Величезна кількість справ не розглядається саме тому, що сторони всіляко затягують їх розгляд у власних інтересах», — підкреслив Андрій Іванов.
Детальніше про новели процесуального законодавства читайте в матеріалі «Бенефіс однієї реформи».
Раніше повідомлялося, що глава Асоціації суддів господарських судів, голова Одеського апеляційного госпсуду Наталія Богацькая розповіла, що проект ГПК України зазнав найбільших змін серед всіх нормативних актів і передбачає нову процесуальну базу для здійснення господарського судочинства.