Нові кодекси максимально деталізують дії суду, — Сергій Алексєєв

Сьогодні, 3 жовтня, парламент продовжує розглядати президентський законопроект №6232, який передбачає зміни в Цивільному, Кримінальному та Господарському процесуальних кодексах і Кодексі адміністративного судочинства.

Нагадаємо, що без прийняття проекту №6232 не зможе почати роботу новий Верховний Суд.

Заступник голови Комітету ВР з питань правової політики і правосуддя, член Ради з питань судової реформи при Адміністрації Президента Сергій Алєксєєв в ексклюзивному коментарі «Судово-юридичній газеті» розповів про позитивні і про проблемні моменти нових кодексів.

«Внесення змін до процесуальних кодексів — невід'ємна частина судової реформи, яка забезпечує саме процесуальні зміни в роботі системи правосуддя. При підготовці законопроекту «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до другого читання народні депутати подали 4384 правки і пропозиції. Комітет з питань правової політики і правосуддя виконав, без перебільшення, колосальну роботу, що видно навіть по процесу розгляду законопроекту в сесійній залі. У парламенті ніколи раніше не розглядався законопроект таких обсягів і з такою кількістю внесених змін.

Цей комплексний законопроект вводить процедури і механізми, які максимально деталізують дії суду, і вперше процесуальні кодекси максимально уніфіковані за структурою, механізмами і принципами. Форма і зміст постанов судів апеляційної та касаційної інстанцій у всіх процесуальних кодексах узгоджуються. Створена законодавча передумова для ефективного функціонування електронного суду одночасно зі звичайними судовими процедурами. Зараз ми на самому початку цього шляху, і в перспективі у сторін буде можливість здійснювати всі процесуальні дії по електронній пошті, за допомогою засобів відеозв'язку та інших електронних комунікацій. Це вимога часу, і наші суди повинні в своїй роботі використовувати сучасні технічні можливості.

Ще одне важливе нововведення — інститут врегулювання спору за участю судді, у провадженні якого знаходиться справа, за взаємною згодою сторін до початку розгляду справи по суті. Крім того, вводиться диференціація правил розгляду справ в залежності від їх складності, можливості мирного врегулювання спору, складу учасників тощо.

Внесенням змін до процесуальних кодексів забезпечується також належне функціонування нового Верховного Суду як єдиного для всіх судових юрисдикцій суду касаційної інстанції, який буде формувати єдину правозастосовчу практику.

Хочу окремо відзначити введення дієвих механізмів протидії зловживанням процесуальними правами, наслідком яких можуть бути повернення заяви без розгляду, процесуальні обмеження, застосування заходів процесуального примусу, дисциплінарна відповідальність адвоката, прокурора тощо.

Вводиться спрощене позовне провадження, призначене для розгляду малозначних справ, справ пов'язаних з трудовими відносинами, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є саме швидке рішення.

З огляду на те, що в рамках судової реформи у громадян України з'явилася можливість звертатися в КСУ з конституційними скаргами, необхідно було внести і певні зміни до процесуальних кодексів. Так, особі надається право на перегляд судового рішення за винятковими обставинами у разі встановлення КСУ неконституційності (конституційності) закону, правового акта чи їх окремих положень, застосованих (незастосованих) судом при вирішенні справи, якщо таке рішення суду ще не виконане.

На сьогоднішній день Господарський процесуальний кодекс не передбачає інституту свідків, на відміну від інших процесуальних кодексів. Введення такого інституту в господарському процесі позитивно відіб'ється на судовій практиці, що також передбачено законопроектом.

І ще одне нововведення, яке повинно прискорити процес розгляду справ і зробити рішення більш прогнозованими: в адміністративному судочинстві запропонований процесуальний механізм розгляду типових справ за прикладом рішення Верховного Суду по одній з таких справ (зразковій справі). Ця процедура була розроблена за прикладом «пілотних рішень», які приймає Європейський суд з прав людини. Це допоможе зменшити навантаження на суддів.

Серед проблемних моментів проекту можна виділити:

• істотний обсяг нових норм (три процесуальних кодекси викладено в новій редакції), з якими всім учасникам судового процесу необхідно буде ґрунтовно і якомога швидше ознайомитися;
• забезпечення своєчасного початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Згідно з проектом, це повинно відбутися через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України в газеті «Голос України» і на веб-порталі судової влади відповідного оголошення про її створення і забезпечення функціонування;
• набуття чинності переважної більшості норм проекту залежить від початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів», опублікованим в газеті «Голос України».

Як відомо, процес остаточного формування ВС ще не завершений. На даний момент Вища рада правосуддя розглядає матеріали кандидатів, рекомендованих Вищою кваліфікаційною комісією суддів на посади суддів касаційних судів у складі ВС. В цілому ж хочу відзначити, що завдяки запропонованим змінам до законодавства судам надаються всі необхідні можливості для виконання основного завдання судочинства — ефективного захисту прав та інтересів людини», — підкреслив Сергій Алєксєєв.