Народний депутат розповіла про ризики поправок до процесуальних кодексів

Сьогодні, 3 жовтня, парламент продовжує розглядати президентський законопроект №6232, який передбачає зміни в Цивільному, Кримінальному та Господарському процесуальних кодексах і Кодексі адміністративного судочинства.

Таким чином, процес зміниться як для загальних (цивільних і кримінальних), так і для спеціалізованих (адміністративних і господарських) судів.

Без прийняття проекту №6232 не зможе почати роботу новий Верховний Суд.

Народний депутат України, член Ради з питань судової реформи при АП Вікторія Пташник в ексклюзивному коментарі «Судово-юридичній газеті» розповіла про ризики, які містяться в поправках, поданих до проекту.

«Мене дуже турбують зміни до Кримінального процесуального кодексу, запропоновані деякими депутатами. Серед новел — зміна обчислення строків досудового розслідування і правил призначення судової експертизи.

Обчислення строків досудового розслідування, зокрема, пропонується починати з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Причому, згідно з запропонованою поправкою, підозра повинна бути пред'явлена в невиправдано короткі строки: наприклад, 3 місяці — для злочинів середньої тяжкості і 6 місяців — для тяжких і особливо тяжких. Якщо по закінченню вказаних строків підозру не пред'явлено, кримінальна справа підлягає закриттю. Те, що правоохоронні органи не будуть укладатися в такі терміни, очевидно, але ж ця норма закладає ще й корупційні ризики. Слідчі зможуть навмисне, не особливо напружуючись в зборі доказів по окремих справах, спокійно закривати їх по закінченню строків.

І взагалі, складається враження, що комусь просто потрібно позакривати вже відкриті раніше кримінальні справи, для чого і була подана дана поправка.

Чи не на жарт захвилювалися також експерти і практикуючі адвокати, адже іншим депутатом була внесена і підтримана Комітетом поправка про проведення судових експертиз у кримінальних справах виключно в державних установах. Це означає, що підсудний в процесі не зможе захищатися належним чином, подаючи клопотання про залучення експерта. Це порушує принцип змагальності сторін, суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.

Навіщо пропонувалася ця поправка? Для підвищення якості експертизи? Маю великі сумніви. Схоже, що для створення монополії існуючого Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться в підвідомчості Міністерства юстиції і підсилило свої позиції останнім часом завдяки «реформі інституту судової експертизи», — зазначила вона.

Окремо вона зупинилася на самому проекті. «Також хотілося б прибрати з проекту норми, що дозволяють недобросовісним суддям обмежувати доступ до судових засідань або забороняти фотофіксацію і відеозйомку. Хоча практикуючі судді, наприклад з Латвії, не побачили нічого катастрофічного в цих пропозиціях (адже вони не можуть уявити собі ситуації, коли судді забороняють направляти на них камеру в процесі). Але з огляду на українські реалії та час, необхідний на реформу всієї судової системи, я б все-таки не поспішала з введенням подібних норм», — підкреслила Вікторія Пташник.

В цілому ж народний депутат позитивно оцінює запропоновані зміни.

«Зрозуміло, незважаючи на озвучені проблемні моменти, проект пропонує величезну кількість важливих і необхідних змін. Це в першу чергу зміна визначення юрисдикції: перехід від суб'єктної юрисдикції до предметної, впровадження електронного судочинства, а також інших нових інструментів, які повинні підвищити якість розгляду справ. Наприклад, розширення способів захисту, що передбачає можливість використовувати не тільки способи, визначені законодавством або договором, а й інші, якщо вони забезпечать ефективний захист прав», — розповіла депутат.

Важливо також, що проект створює можливості для мінімізації несумлінної поведінки сторін. Зокрема, він передбачає відповідальність за зловживання процесуальними правами.

«Думаю, це вкрай актуально, враховуючи поширену практику окремих юристів надавати послуги по затягуванню розгляду справ», — зазначила вона. Крім того, законопроект регулює використання електронних доказів, виокремлюючи їх в окремий вид, приділяє більше уваги підготовці до розгляду справ, що має позитивно вплинути на якість розгляду справ суддями тощо.

«При цьому потрібно розуміти, що проект створює лише можливості для позитивних змін у судовій діяльності. А наскільки ці норми будуть ефективними, ми зможемо оцінити лише на практиці. І я не виключаю, що в подальшому можливі коригування окремих норм», — підкреслила народний депутат.

«Хотілося б по можливості мінімізувати проблемні моменти в проекті №6232, але парламентський процес зараз все більше відходить від професіоналізму в сторону політичних домовленостей, від чого страждає якість прийнятих законів. Найчастіше депутати подають свої правки, щоб заблокувати проходження проекту. Піднімати професійні дискусії в Раді стає все важче, як і впливати на зміст проектів. І робота над процесуальними кодексами не стала в цьому плані винятком. Але все ж сподіваюся, що нам вдасться прибрати окремі негативні моменти, про які я вже говорила, і вийти на позитивний результат», — додала Вікторія Пташник.