Новий Верховний Суд: що потрібно для налагодженої роботи

Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила імена 120 конкурсантів, які вийшли вперед по рейтингу до складу нового Верховного Суду. Незабаром Вища рада правосуддя проаналізує 30-ку фіналістів в кожен касаційний суд ВС.

Про враження від участі в конкурсі, надії на новий Верховний Суд і власне бачення початку його роботи з «Судово-юридичної газетою» в ексклюзивному інтерв'ю поділилася член Вищої ради правосуддя, секретар Першої Дисциплінарної палати ВРП, суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ і кандидат в новий Верховний Суд Алла Лесько.

– Які Ваші враження від конкурсу? Який етап був самим непростим для Вас? Що Ви вдосконалили б в процедурі?

– Загальне враження – це був складний і доволі виснажливий, але виправданий на даному етапі реформування судової системи добір на посади суддів Верховного Суду. Всі етапи його не були простими для мене: з червня 2015 року я працюю у Вищій раді правосуддя (Вищій раді юстиції). За цей період неодноразово змінилося правове регулювання діяльності цього органу.

5 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про Вищу раду правосуддя», його норми потребували негайної імплементації, це забирало багато часу, енергії. Цій роботі потрібно було приділяти багато уваги, незважаючи на те, що на той час я стала учасником конкурсу, і відповідно потрібно було готуватися то тестування.

Крім того, протягом двох років я не виконувала обов’язки судді, тому доводилося відновлювати в пам’яті деякі норми, які тривалий час не застосовувала, та практику написання судового рішення.

Однак це не зауваження до конкурсу, це зауваження собі.

Серед етапів конкурсу я би не виділяла найскладніший, всі етапи були посильні для мене, і , можливо, мої результати були би вищими, якщо би я не надавала рівної важливості в цей період і роботі у ВРП.

У процедурі я би удосконалила, як мінімум: забезпечення тиші під час анонімного письмового тестування та практичного завдання і виконання практичного завдання з допомогою технічних засобів. Необхідність написання тексту рішення «від руки» забрала у багатьох учасників значну частку часу, який міг бути використаний для належного мотивування рішення та його оформлення.

Напевно є ще й інші моменти, які на думку багатьох учасників, потребують удосконалення, але враховуючи, що такий конкурс проводився вперше, ВККС зробила в цій ситуації все можливе, набула досвід і ,я думаю, буде удосконалювати процедуру.

– Які надії Ви покладаєте на новий ВС? Чи зможуть адвокати, науковці та судді стати єдиною командою за короткий час?

– Мої надії на новий Верховний Суд полягають в тому, щоб Верховний Суд нашої країни вже ніколи не потребував законодавчого реформування, щоб ця інституція виправдала своє створення і ту процедуру добору, яку ми пройшли.

У тому що адвокати, науковці та судді зможуть стати єдиною командою (в хорошому розумінні), я переконана. У конкурсі взяли участь дуже мотивовані особистості, і я далека від думки, що вони не усвідомлюють рівень тієї відповідальності, яку вони на себе взяли.

– Що ще необхідно зробити, щоб ВС зміг повноцінно розпочати роботу (якщо прийняти процесуальні кодекси — то які проблемні моменти Ви в них бачите, якщо набрати апарат — які кадрові джерела повинні бути і т. д.)?

– Кроки, які необхідно зробити для початку роботи Верховного Суду чітко визначені в Законі України «Про судоустрій і статус суддів».

Безумовно, без ухвалення процесуальних кодексів, початок роботи Верховного Суду неможливий. Затягування з їх ухваленням є дуже небезпечним. Я впевнена, що нові кодекси не будуть бездоганними. Але дієвість деяких норм може показати тільки практика. І я не бачу в цьому катастрофи. Ми десятиліттями працювали на підставі низки Кодексів 1961 року, і незважаючи на це існувала полеміка з приводу правозастування, було ухвалено велику кількість постанов Пленуму Верховного Суду України щодо застосування деяких норм та захищено безліч кандидатських та докторських дисертацій з цих питань.

Формування апарату Верховного Суду – це дуже важливе питання. Робота апарату, як на мене, повинна бути не менш досконалою, ніж робота годинникового механізму, інакше судді не зможуть приділяти уваги саме тим питанням, які належать до їх повноважень, а будуть витрачати час на організацію своєї роботи.

Я думаю, кадровими джерелами, в тому числі можуть стати кадри апаратів вищих спеціалізованих судів, які ліквідуються. Добір ,звичайно, повинен бути здійснений у відповідності з передбаченою законодавством процедурою.

У мене завжди були свої чіткі критерії щодо добору помічників і консультантів, з якими я працювала і працюю. Це емоційна врівноваженість, відповідальність, адекватне сприйняття критики , здатність надати допомогу колегам в разі необхідності. Ці риси мають бути поєднані з високою професійною відповідністю.

Раніше адвокат Ганна Вронська поділилася своїми враженнями від конкурсу.

Також адвокат Іван Міщенко надав ексклюзивний коментар «Судово-юридичній газеті» про свої враження від конкурсу.

До них приєднався адвокат Сергій Жуков, який розповів, з якими труднощами він зіткнувся і які надії покладає на новий ВС.

Даний список доповнили член Ради суддів України, суддя Господарського суду Харківської області Тетяна Суярко, яка розповіла про очікування, які покладає на новий ВС, і професор кафедри юстиції Київського національного університету ім. Т. Шевченка, суддя ad hoc Європейського суду з прав людини Олександра Яновська.

Відзначимо, професор кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Міжнародного гуманітарного університету, доктор юридичних наук, професор Тетяна Анцупова також розповіла про своє бачення початку роботи нового ВС. Також доцент кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка, к. ю. н. Наталія Антонюк розповіла, як використовувати потенціал усіх нових суддів Верховного Суду.