Таку правову позицію висловив Верховний Суд України в Постанові Судової палати у цивільних справах ВСУ від 1 березня 2017 року №6-152цс17.
У лютому 2015 року ТОВ «СмілаЕнергоінвест» звернулося до суду з позовом до особи, яка є власником квартири в багатоквартирному будинку, щодо стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення місць загального користування.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що в квартирі відповідача встановлено індивідуальне (автономне) опалення, і що вона відключена від системи центрального теплопостачання. ТОВ «СмілаЕнергоінвест» є виконавцем житлово-комунальних послуг в даному багатоквартирному будинку на підставі рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради, однак відповідач не оплачує отримані ним комунальних послуг з централізованого опалення місць загального користування, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яку позивач просив стягнути з відповідача.
Суд першої інстанції відмовив позивачеві в задоволенні його вимог, а ось апеляційна інстанція прийняла протилежне рішення — стягнути з відповідача на користь ТОВ «СмілаЕнергоінвест» 707,61 грн заборгованості за послуги з централізованого опалення місць загального користування та 1759,40 грн судових витрат. З цим погодився і суд касаційної інстанції.
Коли справа дійшла до Верховного Суду України, то Судова палата у цивільних справах ВСУ, розглянувши доводи сторін, дійшла висновку, що дане рішення потрібно частково змінити.
Дійсно, власник зазначеної квартири в багатоквартирному будинку своїх зобов'язань по сплаті вартості послуг щодо централізованого опалення місць загального користування будинку належним чином не виконує, в зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню. При цьому суд стягнув з відповідача також і судові витрати (судовий збір), незважаючи на те, що відповідач є інвалідом II групи і, відповідно до Закону «Про судовий збір», належить до переліку осіб, звільнених від його сплати.
Судова палата у цивільних справах ВСУ звернула увагу на наступне.
Порядок розподілу і відшкодування судових витрат регламентується ст. 88 ЦПК України, зокрема, якщо сторона, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, то з іншого боку стягуються судові витрати на користь осіб, які їх зазнали, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, то вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 цієї статті).
Зазначене стосується і випадку, коли рішення прийнято на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.
Встановивши, згідно посвідченню та довідки до акта огляду МСЕ, що відповідач є інвалідом II групи, суди необґрунтовано задовольнили вимоги в частині стягнення судового збору з відповідача, який, відповідно до Закону України «Про судовий збір», належить до переліку осіб, звільнених від його сплати.
З повним текстом постанови можна ознайомитися за посиланням.