Для зупинення провадження у справі на підставі перебування сторони у складі Збройних Сил України недостатньо самого факту введення воєнного стану і формального перебування особи у складі ЗСУ.
Необхідно встановити, що військова частина, де проходить службу особа, переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій.
На це вказав Касаційний господарський суд Верховного Суду у своїй постанові від 13 березня 2025 року по справі 904/4027/22.
Обставини справи
На стадії ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ТОВ (боржник) місцевий господарський суд стягнув із засновника боржника на користь боржника суму, що дорівнює сумі непогашених та визнаних судом кредиторських вимог, як субсидіарну відповідальність.
Під час здійснення апеляційного провадження засновник боржника звернувся з клопотанням про його зупинення до припинення його перебування у складі ЗСУ та в інших, утворених відповідно до закону, військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
Суд апеляційної інстанції задовольнив подане клопотання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК.
Предметом касаційного перегляду у цій справі було питання дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час постановлення ухвали про зупинення апеляційного провадження у справі на підставі зазначеної статті Кодексу.
Оцінка Верховного Суду
В Україні діє воєнний стан, який неодноразово продовжувався відповідними Указами. Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначені нормами Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у випадках перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з’ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду такої справи.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК процесуальний закон пов’язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Здійснюючи касаційний перегляд, КГС ВС врахував висновки Верховного Суду про те, що для вирішення питання про зупинення провадження недостатньо самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони у складі ЗСУ, оскільки не кожен структурний елемент у складі ЗСУ переведений на воєнний стан, тобто виконує бойові завдання у зоні бойових дій.
До того ж згідно з п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10.12.2008 № 1153/2008, встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
З огляду на викладене КГС ВС виснував, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про зупинення апеляційного провадження, оскільки не вбачалося обставин щодо переведення військової частини на воєнний стан або залучення до проведення антитерористичної операції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК. За результатами розгляду касаційної скарги КГС ВС скасував ухвалу суду апеляційної інстанції та направив справу до цього суду для продовження розгляду.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.