Операції з криптоактивами будуть оподатковуватися по-новому з 1 січня 2026 року — комітет погодив законопроект

Законопроект щодо оподаткування віртуальних активів пройшов податковий комітет і 24 квітня рекомендований парламенту до розгляду в першому читанні. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань податкової політики Данило Гетманцев.

Зокрема передбачається, що для криптовалют, придбаних до набрання чинності новим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО – 5%.

«Очевидно, що ринок криптоактивів в Україні не може далі жити за правилами Дикого Заходу. Впорядкування цього питання назріло вже давно. Нагадаю, що дискусії щодо цього питання тривали декілька років. Робоча група з числа народних депутатів провела ґрунтовну роботу і запропонувала якісний документ, який може бути взятий за основу», зазначив він

Законопроектом передбачається:

      • визначення віртуального активу– це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну)

Важливо: віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону «Про платіжні послуги».

Проект поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:

• токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
• токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти;
• інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів.

«Тут нами запропонована модель, відповідно до якої регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив'язкою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії», пояснив Гетманцев.

• право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.
• публічна пропозиція ВА вимагає оформлення «білої книги» – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.
• біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.
• постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.
• захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.
• визначається питання оподаткування. «Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи», зазначив голова комітету.

Щодо питань податків, то законопроектом пропонується:

1) щодо податку на доходи фізичних осіб:

• вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
• оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
• фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
• не оподатковувати:

а) доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати;

б) вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;

• збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
• для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО – 5%;

2) щодо податку на прибуток юридичних осіб:

• вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
• перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;

3) щодо податку на додану вартість:

не є об’єктом оподаткування ПДВ:

• операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім:

а) продажу та обміну NFT;

б) продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);

4) щодо спрощеної системи оподаткування:

• платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
• постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.

5) в частині адміністрування:

• постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
• за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).

Передбачається, що вищезгадані зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.

«Чекаємо на розгляд законопроекту в сесійній залі. Важливо не затягувати це питання.
Це питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян», зазначив Данило Гетманцев.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.