Чи скасують «вічні» арешти майна у кримінальних провадження без підозрюваних — робоча група комітету обговорила законопроект про гарантії захисту бізнесу

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Верховна Рада 25 лютого ухвалила за основу законопроект про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження 12439.

Законопроектом, серед іншого, пропонується увести норми щодо строку дії ухвали про арешт майна, скасування арешту майна, доповнити перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, встановити чіткий строк на повернення майна після скасування арешту тощо.

Провідні бізнес-об’єднання закликали народних депутатів підтримати цей законопроект. На їх думку, обмеження строку арешту коштів і рахунків 2 місяцями, з можливістю продовження лише у виняткових випадках, розширення можливостей оскарження арешту, встановлення чіткого терміну повернення майна після скасування арешту – 30 днів, дозволить бізнесу ефективно захищати свої права, унеможливить бюрократичні маніпуляції та затягування процесу повернення активів.

У зв’язку з підготовкою до другого читання законопроект вирішили додатково обговорити 7 березня на засіданні Робочої групи при профільному Комітеті Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності.

У засіданні групи взяли участь також голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, представники Офісу Президента, Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану при Президентові, СБУ, Офісу Генпрокурора, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Верховного Суду, Національного антикорупційного бюро, Бюро економічної безпеки, ДБР, Нацполіції, НААУ, а також представники медіа і громадських організацій.

Як зазначили члени профільного Комітету, законопроект, серед іншого, має на меті вирішення проблеми накладення фактично «вічних» арештів на майно, зокрема, третіх осіб, при відсутності у кримінальному провадженні підозрюваної особи.

Однак у САП і НАБУ вважають, що цей законопроект може надати «додаткові переваги стороні захисту» і покладе на НАБУ та САП додаткові обов’язки, зокрема, час від часу обгрунтовувати підстави для продовження арешту майна.

На їх думку, у зв’язку з завантаженістю суддів, у тому числі, Вищого антикорупційного суду, це буде не досить просто.

Анастасія Радіна також вважає, що не треба встановлювати строки арешту майна або ж встановити їх щонайменше в один рік (але чим обгрунтовується термін в 1 рік, вона не зазначила).

В свою чергу, члени Комітету Максим Павлюк та Максим Бужанський нагадали, що саме сторона обвинувачення має доводити винуватість, а не бізнес має доводити, що він невинуватий. За їх словами, не є нормальною ситуація, коли у кримінальному провадженні відсутній підозрюваний, а арешт триває роками. В умовах, коли парламент на вимогу САП і НАБУ скасував строки досудового розслідування до повідомлення особі про підозру, такі арешти можуть бути «вічними».

Аргументом САП було те, що сторона захисту і зараз може оскаржити у суді арешт майна. Втім, як зауважив Максим Павлюк, є випадки, коли після скасування судом такого арешту слідчий в той же день звертається з аналогічним клопотанням, але вже до іншого суду.

На зауваження представника НАБУ про те, що «доведеться постійно ходити до суду», навантажувати суддів, і цей проект протирічить прагненню партнерів збільшити кількість активів, які повертаються до бюджету, члени Комітету нагадали, що і МВФ, і ЄС закликають Україну зробити кроки для покращення інвестиційного клімату. Власне, цей проект і спрямований на захист прав та інтересів інвестора.

Загалом, учасники Робочої групи обговорили дискусійні положення щодо визначення оптимального строку дії ухвали про арешт майна та диференціації такого строку за критеріями, такими як склад та предмет злочину, цілі арешту майна; строку арешту речових доказів; доступу потерпілого або сторони потерпілого до матеріалів кримінального провадження та їх право збирати докази у справі; процедури та способу фіксації процесуальних дій під час обшуку, огляду та обов’язкової участі спеціаліста в таких діях.

Також обговорили пропозицію щодо можливості встановлення гарантійного платежу (застави) власника арештованого майна.

Народні депутати та запрошені учасники домовились про подальшу спільну роботу над проектом 2439 з урахуванням висловлених пропозицій під час засідання робочої групи.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.