До Кримінального кодексу введено порядок застосування спеціальної конфіскації до юридичних осіб

26 грудня набув чинності закон 4111-IX про внесення змін до Кримінального кодексу і Кримінального процесуального кодексу (законопроект 11443). Як раніше писала «Судово-юридична газета», за цим законом слідчі і прокурори зможуть обмежувати роботу бізнесу, якщо вважатимуть, що бізнес може перешкодити розслідуванню.

Крім того, згідно зі змінами до ч. 2 статті 96-1 КК спеціальна конфіскація застосовуватиметься також на підставі ухвали суду про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру.

В свою чергу, додана до Кримінального кодексу частина 4 статті 96-2 КК передбачає, спеціальна конфіскація також застосовується одночасно із заходами кримінально-правового характеру у кримінальних провадженнях щодо вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом), 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі), 369-2 (зловживання впливом) стосовно службових осіб, передбачених ч. 4 статті 18 КК, до грошей, цінностей чи іншого майна юридичної особи, якщо воно:

1) було одержано внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння та/або є доходами, отриманими безпосередньо від використання такого майна;

2) призначалося (використовувалося) для фінансування або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння, або винагороди за його вчинення;

3) було предметом зазначеного суспільно небезпечного діяння, крім майна, що повертається власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходить у власність держави;

4) було використано як засіб вчинення суспільно небезпечного діяння, крім майна, що повертається власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про його незаконне використання.

У разі якщо гроші, цінності чи інше майно, зазначене у пунктах 1-4 цієї частини, було повністю або частково перетворене в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно.

Якщо конфіскація такого майна на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок його використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.

Таким чином, запроваджується можливість застосування спеціальної конфіскації до юридичної особи.

«Слід зазначити, що обов’язковою умовою для застосування спеціальної конфіскації у частині першій статті 96-1 КК України визначено вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.

При цьому ані чинний механізм застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, ані пропоновані законопроектом коригування до нього не передбачають і в силу діючої кримінально-правової доктрини не можуть передбачати класичної кримінальної відповідальності юридичної особи за вчинення безпосередньо нею кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння.

Відтак застосування до юридичної особи спеціальної конфіскації з огляду на відсутність обов’язкової для цього умови, зазначеної у частині першій статті 96-1 КК України, буде ускладненим» - зауважили у Головному юридичному управлінні Верховної Ради, аналізуючи законопроект до другого читання.

Також змінами до статті 96-3 КК окремо запроваджується можливість застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру, незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи та незалежно від встановлення фізичної особи, дії або бездіяльність якої підпадають під ознаки відповідного діяння.

Зазначимо, що відповідно до нової редакції ч. 4 ст. 18 КК службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, в органі місцевого самоврядування або автономному утворенні на території держави, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного, місцевого органу або державного, комунального підприємства), іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), а також члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», цим законом також передбачається, що юридичній особі зможуть обмежити діяльність у разі наявності у прокурора чи слідчого «достатніх підстав вважати», що від імені юридичної особи чи в її інтересах можуть вчинятись дії, спрямовані на те, щоб «перешкодити кримінальному провадженню».

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.