Чи можливе голосування через Дію на післявоєнних виборах – Комітет Верховної Ради оприлюднив результати дослідження експертів Ради Європи

Для організації голосування через інтернет на перших післявоєнних виборах існує потреба в потужній системі, яка передбачає верифікацію і забезпечує можливість верифікації подання голосу виборця відповідно до наміру, зарахування голосу виборця без змін, включення поданого голосу виборця до результатів і перевірку наявності права голосу, а також передбачає запобіжники до підкупу голосів. Про це йдеться у оприлюднених Комітетом Верховної Ради з питань організації державної влади результатах дослідження за участі експертів Ради Європи.

Як зазначили експерти-дослідники, на цей момент жодна розгорнута система не задовольняє всі ці вимоги разом.

«Лише система Естонії пропонує певні запобіжники до підкупу голосів, але це лише мінімізація ризиків, і естонська система передбачає наявність потужної інфраструктури відкритих ключів, якій громадяни довіряють і до роботи якої вони звикли, чого в Україні немає.

Крім того, система Естонії не пропонує високий рівень верифікації.

Високий рівень верифікації пропонує система Швейцарії, але завдяки важкій інфраструктурі та, що більш важливо, завдяки покладанню на безпечну поштову систему, починаючи від генерування виборчих матеріалів і закінчуючи їхньою доставкою. Таке припущення не релевантне для закордонних виборців.

Підсумовуючи, варто зазначити, що жодна існуюча ІТ-система на цей момент не може задовольнити потреби України» - зазначено у звіті.

За їх словами, треба вивчити, чи бажають і готові компанії та країни, які використовують розглянуті системи інтернет-голосування, продати своє програмне забезпечення або надати інтернет-голосування як послугу.

Крім того, будь-який збій системи під час використання на післявоєнних виборах в Україні може викликати сумніви щодо інших національних виборів із використанням тієї самої системи, незалежно від контекстних відмінностей.

Втім, як вказують експерти, якщо розглядати онлайн-голосування в довгостроковій перспективі, окрім юридичних аспектів, необхідно розвинути надійну публічну цифрову інфраструктуру, яка передбачає впровадження цифрової ідентифікації.

Така інфраструктура повинна забезпечувати високий рівень безпеки, а виборці повинні ознайомитися з тим, як використовувати свою цифрову ідентичність для доступу до цифрових послуг, а також навчитися практик кібергігієни, щоб захистити себе від шахрайства з особистими даними.

«Хоча наявні проєкти, такі як «Дія», потенційно можуть слугувати основою для такої інфраструктури, потрібно провести ретельне тестування, щоб забезпечити належний захист від кібератак» - йдеться у матеріалах звіту.

Дослідники зауважують, що потрібно запускати незалежні сервери та мати незалежні органи підрахунку, щоб уникнути єдиної точки пошкодження. А для цього потрібні незалежні машини та незалежне програмне забезпечення.

Необхідно ретельно спланувати, як створювати та фінансувати такі незалежні послуги.

Так само повинні існувати надійні канали між виборцями та органами влади (наприклад, фізичні поштові адреси, адреси електронної пошти, номери телефону).

Також потрібно заохочувати прозорість: широкому загалу треба надати загальний опис системи, варто оприлюднити технічну специфікацію для експертів, а також вихідний код критичних компонентів. Мають бути зроблені заклики до громадськості щодо проведення перевірки, наприклад, через програми винагород за знайдені помилки та публічні тести на вторгнення. Звіти про отримані результати мають бути оприлюднені, а також й інформація про те, як приймаються рішення (обґрунтування моделі загроз, виправлення системи тощо). Така прозорість необхідна для зміцнення довіри.

«Може бути важко оприлюднити все на початку, коли система та модель загроз ще надто незрілі, але в такому випадку це також серйозна ознака того, що система не готова до надважливих виборів» - зауважили експерти Ради Європи.

Крім того, на їх думку, треба «залучити незалежних експертів, зокрема експертів із наукових кіл, до оцінки системи голосування, яка використовується на виборах».

Якщо рішення про запровадження онлайн-голосування буде прийнято, також рекомендовано проведення пілотування відповідного рішення перед його безпосереднім запровадженням.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк, посилаючись на результати цього дослідження щодо оцінки ризиків та можливостей використання альтернативних форм голосування на післявоєнних виборах в Україні з фокусом на інтернет-голосуванні, зазначила, що згідно з дослідженням та практичними рекомендаціями на основі досвіду країн ЄС, є різні альтернативні шляхи голосування, насамперед:

• Поштове голосування (можливе в 19 країнах-членах ЄС).
• Інтернет-голосування (застосовується у Франції та Естонії).

«До поштового голосування наразі довіру мають лише близько 8 % громадян, інтернет-голосування також має низький рівень довіри українського суспільства» - додала вона.

Крім цього, для того щоб побудувати надійну систему інтернет-голосування, необхідно вирішити ряд питань, зокрема:

• як забезпечити таємницю голосування та уникнути стороннього примусу
• як гарантувати надійну ідентифікацію виборця
• чи маєте інтернет голосування використовуватися тільки через персональний комп'ютер, чи також через смартфон
• як розробити надійну державну цифрову інфраструктуру, захищену від маніпуляцій
• як забезпечити інвестування в незалежні сервери та створення незалежних органів підрахунку голосів.

«Приклад Естонії демонструє, що їм знадобилося 25 років, щоб понад 50% виборців, які взяли участь у голосуванні, проголосувати електронним способом. У цій країні кожен громадянин має ID-карту, яка містить електронний цифровий підпис. Крім того, в Естонії функціонує єдиний центр сертифікації.

Своєю чергою, в Україні значно існує більше центрів сертифікації, а також безліч електронних цифрових підписів, що створює певні виклики для уніфікації систем.

Перші післявоєнні вибори мають мати абсолютну довіру до їхньої легітимності. Тому виклики щодо їх проведення потребують широкої громадської дискусії, інформаційної кампанії з роз’яснення, і, звісно ж, адаптації виборчого законодавства» - зазначила голова партії.

Нижче наводимо опубліковані Комітетом результати дослідження.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.