Справи стосовно державного регулювання медіа пропонують доручити розглядати новому Вищому адміністративному суду

Адміністративні справи щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа будуть розглядатися по першій інстанції новим Вищим адміністративним судом. Відповідні зміни передбачає зареєстрований 28 листопада законопроект 12206-2, який вніс голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики, депутат від «Слуги народу» Денис Маслов. 29 листопада Комітет рекомендував прийняти саме цей альтернативний законопроект за основу.

Законопроект пропонує, що Вищому адміністративному суду як суду першої інстанції підсудні адміністративні справи:

• щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Кабміну, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Нацбанку чи іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України. Однак його юрисдикція не буде розповсюджуватися на випадки, встановлені частиною 2 ст. 22 КАСУ (тобто, крім справ, які підсудні Шостому апеляційному адмінсуду як першій інстанції – після змін це будуть справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності ЦВК, дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, а також про заборону політичної партії, передбачені статтею 289-3 КАСУ), частиною 5 ст. 22 КАСУ (тобто, крім справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції) та ч. 1 статті 27 КАСУ (тобто, крім адміністративних справ, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, які будуть вирішуватися окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на Київ)
• за позовом АМКУ у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання;
• щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа;
• про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії;
• щодо оскарження рішень Конкурсної комісії з організації та проведення конкурсу на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, першого заступника та заступника керівника САП, Комісії з проведення аудиту САП;
• щодо оскарження рішень комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора НАБУ, Комісії з проведення аудиту НАБУ;
• щодо оскарження рішень Конкурсної комісії з відбору на посаду голови НАЗК;
• щодо оскарження рішень конкурсної комісії з відбору на посаду голови АРМА;
• про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів (КДКП).

Слід зазначити, що повноваження стосовно розгляду справ проти медіа – це новела порівняно з іншими проектами 12206 та 12206-2, щодо яких законопроект Дениса Маслова є альтернативним.

Разом з тим, цим законопроектом не пропонуються зміни до інших статей КАСУ, які стосуються порядку розгляду справ у сфері регулювання медіа.

Нагадаємо, що за законом про медіа Нацрада може застосувати заходи реагування у виді припису, штрафу, скасування реєстрації, заборони видання та розповсюдження друкованого медіа, тимчасової чи повної заборони поширення онлайн-медіа тощо.

Слід нагадати, що це вже третій законопроект про створення спецсуду.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», у Верховній Раді на виконання вимог Міжнародного валютного фонду було зареєстровано законопроекти про засади створення нового вищого спецсуду спеціально під розгляд справ щодо оскарження результатів конкурсів на посади очільників НАБУ, САП і НАЗК, результатів аудиту НАБУ, а також щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Кабміну, міністерств, Національного банку чи іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України.

Перший проект 12206 щодо порядку створення Вищого суду з публічно-правових спорів подав заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець.

Згодом другий альтернативний законопроект щодо створення Вищого спеціалізованого адміністративного суду 12206-1 вніс Кабмін в особі віцепрем’єр-міністра з питань євроінтеграції – міністра юстиції Ольги Стефанішиної. Різниця між цими проектами полягає у назві суду, строках роботи Експертної ради (3 чи 6 років), яка перевірятиме доброчесність кандидатів до нового спецсуду і у тому, що проект Андрія Мотовиловця дає кандидатам шанс «подолати вето» Експертної ради на спільному засіданні з ВККС, а законопроект Мінюсту такого шансу не дає. Сам же порядок утворення Експертної ради не відрізняється (3 члени від РСУ, 3 члени від «міжнародників»).

Обидва проекти не пропонують, аби кандидатів до нового спецсуду оцінювала Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ), яка наразі задіяна в процесі відбору суддів Вищого антикорупційного суду і повноваження якої нещодавно продовжили законом до весни 2026 року. Хоча саме про модель ГРМЕ за аналогією з ВАКС йдеться у Меморандумі з МВФ.

Денис Маслов в своєму проекті також не пропонує застосовувати модель ГРМЕ, як того вимагає МВФ.

Так, за його моделлю, як і в інших проектах, членів Експертної ради пропонується вибирати «три на три»: 3 особи з числа суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів України, і 3 особи, запропоновані міжнародними та іноземними організаціями. Єдина різниця – РСУ має обрати членів з числа суддів чи суддів у відставці.

Більш того, на відміну від двох інших проектів, Денис Маслов пропонує взагалі заборонити, щоб членами Експертної ради могли стати члени Громадської ради міжнародних експертів.

«Членом Експертної ради не може бути особа, яка була чи є членом Громадської ради міжнародних експертів, Етичної ради, Конкурсної комісії з відбору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Дорадчої групи експертів» - зазначено у законопроекті.

Тобто, міжнародним організаціям доведеться підшукати нових експертів.

Ще однією відмінністю законопроекту 12206-2 є те, що у разі ухвалення Експертною радою висновку про попередню невідповідність кандидата, або якщо у зв’язку з однаковою кількістю голосів «за» і «проти» Експертна рада не змогла ухвалити такий висновок, питання відповідності кандидата на посаду судді ВАС критерію доброчесності та/або професійної компетентності розглядається на спеціальному спільному засіданні ВККС та Експертної ради.

Рішення щодо відповідності такого кандидата цим критеріям ухвалюється більшістю від спільного складу ВККС та Експертної ради, за умови, що за нього проголосували більше половини членів Експертної ради (тобто, до прикладу, якщо рішення підтримали 3 члени Експертної ради від РСУ та один член від «міжнародників»).

У разі неприйняття такого рішення кандидат вважається таким, що припинив участь у конкурсі.

Нагадаємо, МВФ вимагає прийняття закону про новий спецсуд до кінця грудня 2024 року. А вперше публічно згадка про необхідність створення в Україні суду на зразок Вищого адміністративного суду з’явилася у «Плані реформ від Білого дому», надісланого заступником радника Білого дому Майком Пайлом на Координаційну платформу донорів.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.