Розкол, конфлікти та взаємні звинувачення – що відбувається у ВККС після звільнення керівника Секретаріату Олени Пономаренко

Вищу кваліфікаційну комісію суддів продовжують переслідувати як внутрішні, так і зовнішні проблеми, які загрожують перетворитися на справжню інституційну кризу.

На тлі провалу процедури тестування на когнітивні здібності для учасників конкурсу на посади суддів як апеляційних судів, так і суддів Вищого антикорупційного суду, у ВККС спалахнув ще й внутрішній конфлікт, пов'язаний з несподіваними змінами у керівництві Секретаріату Комісії.

Вдень 8 листопада на сайті ВККС з’явилася лаконічна новина, яка скоріше нагадувала повідомлення у радянській газеті «Правда» за підсумками чергового Пленуму ЦК КПРС, ніж інформацію від одного з ключових органів судової влади.  

«Відбулися зміни у складі керівництва секретаріату Комісії. Повідомляємо, що Пономаренко Олену, керівника секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів, 6 листопада 2024 року звільнено із займаної посади», - було зазначено у повідомлені Комісії.

Про те, чому Комісія раптом вирішила звільнити керівника Секретаріату, яка працювала на цій посаді аж з 2015 року, які саме до Олени Пономаренко офіційно виникли претензії, чому її звільнення відбулося так швидко та у непростий для Комісії час, залишилося незрозумілим.

«Судово-юридична газета» спробувала розібратися з тим, що прямо зараз відбувається у стінах Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Таємні претензії

Олена Пономаренко працювала у ВККС фактично з моменту її створення – з 2011 року. У 2013 році вона була призначена на посаду заступника керівника Секретаріату ВККС. Після зміни влади у країні в 2014 році та «перезавантаження» ВККС, у лютому 2015 року Олена Пономаренко очолила Секретаріат ВККС.

Олена Пономаренко працювала на керівних посадах в Секретаріаті Комісії аж при трьох головах ВККС та їх заступниках. Однак після обрання у серпні 2024 року на посаду голови ВККС представника НАЗК Андрія Пасічника, а на посаду заступника голови Комісії колишнього співробітника ВККС, судді Господарського суду Житомирської області Олексія Омельяна, позиції Олени Пономаренко похитнулися.

Зміна керівництва ВККС дивним чином співпала з масованою інформаційною атакою на Олену Пономаренко, яка велась зусиллями грантових організацій «Центр протидії корупції», DeJure та «Автомайдан».

При цьому претензії громадськості, як для зовнішнього спостерігача, далекого від внутрішньої «кухні» ВККС, виглядали дещо дивно.

Окрім більш-менш зрозумілих претензій, типу нарахування матеріальної допомоги собі та іншому заступнику керівника Секретаріату під час тривалого «простою» у роботі Комісії, активісти звинувачували Олену Пономаренко у неспроможності організувати ефективну роботу Секретаріату Комісії, зайвому бюрократизмі та навіть у кадровій кризі в судах і в тому, що двоє представниць Секретаріату ВККС за підсумками участі у доборі 2017 року змогли зайняти високі місця у рейтингу кандидатів на посади суддів місцевих судів.

Хоча, за даними «Судово-юридичної газети», до певних управлінських рішень та стилю поведінки Олени Пономаренко, у членів нового складу ВККС дійсно накопичилися претензії, однак за суттю вони були схожі з претензіями, що час від часу виникають до керівників секретаріатів більшості міністерств або до керівників апаратів судів. Відтак, ззовні важно оцінити, наскільки дії або бездіяльність Олени Пономаренко в тих чи інших ситуаціях були настільки критичними, що вимагали її негайного усунення від керівництва Секретаріатом Комісії.

Слід зазначити, що за нового складу ВККС, який розпочав свою каденцію лише у 2023 році, Секретаріат ВККС опинився у непростому кадровому становищі.

У 2023-2024 роках з Комісії звільнилися одразу двоє заступників керівника Секретаріату ВККС, які працювали в Комісії ще з часів її створення – Тарас Нешик та Олександр Биструшкін. Жодного нового заступника керівника Секретаріату призначено на вакантні посади за цей час не було.

Також в Комісії були й інші важливі звільнення – у 2024 році, наприклад, звільнилася з посади начальник фінансово-економічного управління ВККС.

Проблеми в Секретаріаті у підсумку призвели до скандалу, фігурантом якого у серпні став заступник голови ВККС Олексій Омельян.  Як повідомляла «Судово-юридична газета», тоді начальник Юридичного управління ВККС Наталя Кідіна, яка була в. о. керівника Секретаріату на час відпустки Олени Пономаренко, звинуватила Олексія Омельяна у цькуванні, наданні незаконних вказівок та зневажливому ставленні до себе.

Олексій Омельян звинувачення відкинув, однак Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя 11 вересня все ж відкрила стосовно заступника голови ВККС дисциплінарну справу.

При цьому власне сама ВККС, на диво, досі не надала оцінки подіям, що відбулися в стінах Комісії майже три місяці тому.

На прохання громадськості

Як стало відомо «Судово-юридичній газеті», попри періодичні обговорення членами ВККС перспектив перебування Олени Пономаренко на посаді керівника Секретаріату Комісії, поява у порядку денному пленарного засідання ВККС 6 листопада питання Олени Пономаренко стало несподіванкою для багатьох членів Комісії.

Однак, на запитання членів Комісії стосовно доцільності термінового розгляду питання Олени Пономаренко, голова ВККС Андрій Пасічник надав ухильні відповіді.

З його слів виходило, що усунення Олени Пономаренко з посади керівника Секретаріату – це «вимога громадськості», тобто «Центра протидії корупції» та DeJure. Крім того, на Олену Пономаренко нібито скаржилися представники Громадської ради доброчесності.  Відтак, ВККС має якось реагувати на претензії громадських активістів.

Також несподіванкою стало те, що група членів ВККС на чолі з Андрієм Пасічником та Олексієм Омельяном фактично таємно від інших колег розробила план звільнення Олени Пономаренко з посади.

Для цього керівництво ВККС вирішило скористатися змінами до законодавства про державну службу, які набули чинності аж сім років тому – у 2017 році.

Справа в тому, що призначення Олени Пономаренко на посаду керівника Секретаріату у 2015 році відбулося на підставі наказу тодішнього голови ВККС безстроково, тобто без зазначення строку, коли наказ втрачає свою чинність.

У 2016 році законодавство про державну службу зазнало змін – з’явилися конкурси та строки, на які призначався той чи інший держслужбовець – 5 років.

У листопаді 2019 року, напередодні припинення повноважень тодішнього складу ВККС, голова Комісії призначив своїм наказом Олену Пономаренко також і головою держслужби Комісії. Це було зроблене для того, щоб у разі тривалої відсутності повноважного складу ВККС, в Комісії була уповноважена особа, яка б могла виконувати розпорядчі функції – звільняти та призначати співробітників, здійснювати нарахування заробітної плати тощо.

Однак, на думку Андрія Пасічника, саме з листопада 2019 року розпочався відлік 5-річного строку повноважень Олени Пономаренко згідно до Закону «Про державну службу» 2016 року.

Відповідно, з урахуванням того, що Олена Пономаренко не проходила нового конкурсу на посаду Секретаріату Комісії, а також з урахуванням того, що строк її повноважень нібито закінчувався 6 листопада, Андрій Пасічник і запропонував звільнити Олену Пономаренко з посади.

Звільнення Олени Пономаренко та «штурм» її кабінету керівниками ВККС

6 листопада під час пленарного засідання Комісії Андрій Пасічник запропонував членам ВККС розглянути два проекти рішень стосовно долі Олени Пономаренко.

Перший варіант передбачав продовження її повноважень на посаді керівника Секретаріату Комісії, а другий – звільнення з посади.

Оскільки перший варіант не був навіть включений до порядку денного – він не набрав необхідної кількості голосів («група підтримки» Андрія Пасічника має більшість у складі ВККС), то автоматично реальністю став другий варіант – звільнення Олени Пономаренко з посади.

Ввечері 6 листопада Андрій Пасічник підписав наказ про звільнення Олени Пономаренко з посади керівника Секретаріату ВККС у зв’язку з «припиненням строку призначення на державну службу» і «не прийняттям суб’єктом призначення рішення про повторне призначення на посаду».

Протест частини членів ВККС, які зазначили, що звільнення керівника Секретаріату, згідно до параграфу 14 Регламенту ВККС, є повноваженням виключно Комісії у пленарному складі, був проігнорований.

Оскільки засідання Комісії затягнулося, то добіг кінця і робочий день співробітників Секретаріату Комісії.

Втім, за даними «Судово-юридичної газети», Андрій Пасічник та Олексій Омельян фактично змусили залишитися на роботі після 17:00 начальника відділу по роботі з персоналом Секретаріату Комісії та зареєструвати наказ про звільнення Олени Пономаренко.

Вже після 18:00 делегація членів ВККС – за наявними даними це були голова Комісії Андрій Пасічник, заступник голови Комісії Олексій Омельян та член ВККС Роман Сабодаш, зайшли до кабінету Олени Пономаренко, яка ще була присутня на робочому місці. Члени Комісії почали вимагати, щоб Олена Пономаренко ознайомилася та підписала наказ про своє звільнення.

Втім, Олена Пономаренко відмовилася виконувати вимоги керівництва ВККС та зазначила, що робочий день вже давно завершився і вона вже не повинна цього робити.

У відповідь Андрій Пасічник викликав членів ВККС Надію Кобецьку та Ярослава Духа, щоб вони склали акт про те, що Олена Пономаренко відмовляється ознайомлюватися з наказом про своє звільнення та підписувати його.

«Повстання опозиції»

Дії керівництва Комісії та т. з. «більшості» членів ВККС спричинили гостру реакцію іншої групи членів Комісії, яка має умовну назву «опозиція».

Під час дискусії з керівництвом Комісії, «опозиція» звинуватила Андрія Пасічника та Олексія Омельяна «в узурпації влади» та ігноруванні вимог Регламенту ВККС.

7 листопада четверо членів Комісії від «опозиції» почали вимагати скликати термінове засідання ВККС, щоб обговорити законність того, що відбувалося 6 листопада.  

Голова ВККС Андрій Пасічник спочатку відмовився скликати позапланове засідання Комісії, зазначивши, що «більшість» членів Комісії вже вирішила питання Олени Пономаренко і повертатися до обговорення вже не має сенсу, однак потім все ж погодився провести термінове засідання.

Втім, хоча пленарне засідання 7 листопада й було скликане, однак ніякого обговорення на ньому не вийшло, оскільки «більшість» членів ВККС просто не підтримала включення питання Олени Пономаренко до порядку денного. Відтак, члени Комісії лише обмінялися не зовсім коректними висловлюваннями і на цьому засідання завершилося.

Що далі

Події 6-7 листопада фактично призвели до розколу серед складу ВККС.

Які наслідки чергова криза буде мати для діяльності Комісії, сказати поки що важко, однак на фоні проблем з конкурсами в апеляційні суди та ВАКС, вже можна констатувати наявність репутаційних втрат у ВККС.

Крім того, у ВККС активно ширяться чутки, що головна причина звільнення Олени Пономаренко полягає не в якихось абстрактних претензіях до неї, як до голови Секретаріату Комісії, а в бажанні «завести» та «поставити» на її посаду особу, наближену до діючого керівництва ВККС. Адже наразі, враховуючи дію воєнного стану, призначення на посаду керівника або заступника керівника Секретаріату Комісії можливе й без конкурсу.

Зазначимо, що восени у ВККС проводився достатньо дивний добір на посаду заступника керівника Секретаріату ВККС.

У жовтні у «фінал» добору з 23 претендентів вийшли 5 кандидатів, двоє з яких є представниками НАЗК.

Втім, зазначений добір завершився по суті нічим – з усіма фіналістами відбулися співбесіди, після чого Комісія так і не прийняла якогось конкретного рішення стосовно визначення переможця добору.

Разом з тим, у жовтні раптом припинив участь у доборі один з фіналістів добору – керівник Управління по роботі з персоналом НАЗК Ігор Дробко.

Джерела «Судово-юридичної газети» зазначають, що Андрій Пасічник та Ігор Дробко добре знайомі по роботі в НАЗК, а відтак не виключено, що саме Ігор Дробко вже у найближчий час зможе спробувати очолити Секретаріат ВККС.

Автор: В’ячеслав Хрипун

Джерело фото: ВККС

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.