Верховна Рада знов повернеться до законопроекту 11443 про внесення змін до Кримінального кодексу і Кримінального процесуального кодексу щодо відповідальності юридичних осіб.
Лише нещодавно, 9 жовтня, депутати цей проект не підтримали і повернули його на доопрацювання. Але голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас 25 жовтня зареєстрував проект постанови про те, щоб прийняти цей проект.
Що конкретно встигли доопрацювати в Комітеті – у його рішенні не вказано.
Втім, зауваження Головного науково-експертного управління парламенту до вже доопрацьованого проекту аналогічні тим, які були подані до «недоопрацьованого».
Зокрема доповнення КПК новою статтею 483-5 «Загальні положення застосування обмежень до юридичної особи» зумовлює низку ризиків службових зловживань з боку суб’єктів правозастосування.
Так, «до юридичної особи може застосовуватись такий захід забезпечення кримінального провадження, як обмеження діяльності. У разі наявності достатніх підстав вважати, що від імені юридичної особи та/або в її інтересах можуть вчинятись дії, спрямовані на те, щоб уникнути застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, та/або перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, слідчий за погодженням з прокурором, прокурор звертаються до слідчого судді (суду) з клопотанням про застосування обмежень до юридичної особи, стосовно якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру».
«Звертаємо увагу, що формулювання «у разі наявності достатніх підстав вважати» є доволі суб’єктивним і оціночним. У випадку зловживання слідчим або прокурором своїми процесуальними правами зазначена норма може бути використана для прихованого тиску на бізнес.
Аналогічні зауваження вважаємо за необхідне висловити до абз. 3 ч. 1 ст. 483-7 КПК у редакції проекту, згідно з яким «якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни установчих документів юридичної особи, її припинення або розпорядження активами, яке перешкоджатиме у подальшому їх стягненню, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику представника юридичної особи» - зазначає ГНЕУ.
Також у ст. 483-7 КПК пропонується врегулювати, що клопотання про застосування обмежень стосовно юридичної особи розглядається слідчим суддею (судом) не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю прокурора та/або слідчого, представника юридичної особи.
У разі неявки представника юридичної особи без поважних причин клопотання може бути розглянуто за його відсутності.
«Однак, в такому разі не буде забезпечене право юридичної особи на правову допомогу» - вказує ГНЕУ.
Також слідчому судді надається можливість заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування обмежень стосовно юридичної особи без виклику представника юридичної особи.
Загалом пропонуються зміни до Кримінального кодексу у частині розширення підстав для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи.
Новою статтею КК передбачаються додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру. До таких заходів пропонується віднести тимчасове обмеження діяльності юридичної особи. Під вказаним обмеженням розуміється заборона для юридичної особи протягом визначеного судовим рішенням часу здійснювати певний вид та/або види діяльності. Зокрема:
Передбачається:
У КПК запроваджується спеціальний порядок для автономного кримінального провадження стосовно юридичної особи як на стадії досудового розслідування, так і судового розгляду.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.