Верховний Суд переглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом прокурора до сільської ради, за участю третіх осіб, про визнання протиправним і нечинним рішення відповідача про затвердження детального плану території (ДПТ).
Прокурор стверджував, що ДПТ не відповідав вимогам законодавства та був прийнятий з порушенням процедури, оскільки проєкт був повернутий на доопрацювання Архітектурно-містобудівною радою, але сільська рада затвердила його без внесення необхідних змін.
Суди попередніх інстанцій задовольнили позов прокурора, мотивуючи свої рішення, зокрема тим, що після розгляду проєкту містобудівної документації Архітектурно-містобудівною радою розробник не здійснив коригування проєкту ДПТ відповідно до підпункту 15 пункту 43 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 року № 926.
Верховний Суд погодився з такими висновками судів попередніх інстанцій, залишив касаційну скаргу сільради без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Щодо результатів розгляду рекомендацій Архітектурно-містобудівної ради щодо проєктних рішень у сфері містобудування Суд зазначив, що за змістом частин першої та другої статті 20 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах.
Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.
Відповідно до частини третьої цієї ж статті Закону № 3038-VI уповноважений орган містобудування та архітектури, при якому функціонує архітектурно-містобудівна рада, за 20 робочих днів до розгляду містобудівної документації на засіданні ради письмово інформує про дату та місце такого розгляду державні органи, які відповідно до закону мають повноваження щодо розгляду містобудівної документації, у тому числі відповідні територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та забезпечує можливість ознайомлення з її розділами (за відповідним напрямом). За результатами розгляду зазначені органи подають до уповноваженого органу містобудування та архітектури свої висновки.
У разі ненадання письмових висновків до проєкту містобудівної документації протягом 20 днів з дня надходження інформації про розгляд містобудівної документації такий проект вважається погодженим цими органами.
Після погодження зазначеними у цій частині цієї статті органами проєкту містобудівної документації, такі органи та їх посадові особи не беруть участі у будь-який спосіб у проведенні земельних торгів, процедурі надання або продажу земельних ділянок або прав на них, розробленні та погодженні землевпорядної документації, не надають документів дозвільного характеру, крім випадків, передбачених законом.
Верховний Суд також урахував, що Архітектурно-містобудівні ради надають рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій у межах історичних ареалів населених місць і зон охорони пам`яток архітектури та містобудування з урахуванням рішень консультативних рад з питань охорони культурної спадщини (частина четверта статті 20 Закону № 3038-VI).
Відповідно до абзаців першого та другого підпункту 2.1 Типового положення про архітектурно-містобудівні ради, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 107 від 7 липня 2011 року, Рада згідно з наданими чинним законодавством повноваженнями у сфері містобудування та архітектури розглядає містобудівну та проектну документацію і надає рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій відповідному органу містобудування та архітектури, а саме: визначення державних інтересів у проектах містобудівної документації (Генеральна схема планування території України; схеми планування території на регіональному рівні; генеральні плани населених пунктів; детальні плани територій, проекти зонування територій), а також історико-архітектурних опорних планів.
На підставі аналізу вищенаведених норм, Суд дійшов висновку, що хоча рішення Архітектурно-містобудівної ради формально не є обов`язковими, викладені у ньому рекомендації слід враховувати при затвердженні проєктів містобудівної документації, якщо вони пов`язані з необхідністю усунення порушення вимог актів законодавства та/або містобудівельних норм; неврахування рекомендацій Архітектурно-містобудівної ради має бути мотивовано відповідними положеннями актів законодавства.
Зважаючи на це, Верховний Суд вказав, що рекомендаційний характер рішення Архітектурно-містобудівної ради не впливає на обов’язок замовника та/або розробника ДПТ усунути виявлені такою Радою порушення, зокрема, санітарних норм, правил пожежної безпеки, а також прав третіх осіб (суміжних власників чи користувачів).
З урахуванням підпункту 15 пункту 43 Порядку № 926, Суд звернув увагу, що необхідність повторного направлення проєкту містобудівної документації до Архітектурно-містобудівної ради після врахування чи мотивованого відхилення замовником та/або розробником ДПТ зауважень (їх частини) зазначеної Ради, за загальним правилом, зумовлена тим, що з огляду на частину третю статті 20 Закону № 3038-VI, розгляд сільською (селищною, місцевою) радою питання затвердження проєкту ДПТ можливе лише після отримання від Архітектурно-містобудівної ради висновку про погодження такої містобудівної документації або ненадання письмових висновків до проєкту ДПТ протягом 20 днів з дня надходження інформації про розгляд містобудівної документації на засіданні сільської (селищної, місцевої) ради.
Оскільки суди попередніх інстанцій у цій справі встановили, що сільська рада як замовник та/або третя особа - Товариство як розробник проєкту містобудівної документації відхилили більшість зауважень Архітектурно-містобудівної ради до проєкту ДПТ та не направили такий проєкт повторно на розгляд Ради з викладенням мотивів відхилення її зауважень, то затвердження сільрадою ДТП без повторного розгляду Ради є порушенням встановленої процедури.
На цій підставі Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що за відсутності висновку Архітектурно-містобудівної ради про погодження проєкту детального плану території або факту ненадання Радою письмових висновків до проєкту детального плану території протягом 20 днів з дня надходження інформації про розгляд на засіданні відповідної ради такої містобудівної документації, а також з огляду на недоведеність у суді у цій справі правомірності відхилення зауважень цієї Ради, рада не мала підстав переходити до завершального етапу затвердження проєкту містобудівної документації на пленарному засіданні.
Постанова Верховного Суду від 19 вересня 2024 року у справі № 120/10413/22 (адміністративне провадження № К/990/10547/24).
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.