Верховна Рада розгляне законопроект щодо відповідальності юридичних осіб, який зможуть використати як прихований тиск на бізнес

Верховна Рада незабаром розгляне законопроект 11443 про внесення змін до Кримінального кодексу і Кримінального процесуального кодексу щодо відповідальності юридичних осіб. Прийняти його за основу рекомендував Комітет ВР з питань правоохоронної діяльності.

Серед іншого, проект пропонується передбачити:

• можливість застосування спеціальної конфіскації на підставі ухвали суду про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру та випадки застосування спеціальної конфіскації;
• підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи;
• можливість застосування до юридичної особи додаткових (нефінансових) заходів кримінально-правового характеру у вигляді тимчасового обмеження діяльності юридичної особи або тимчасового обмеження в отриманні прав та переваг;
• збільшення розмірів штрафу, що застосовується до юридичних осіб як основний захід кримінально-правового характеру.

Проект пов’язаний з іншим законопроектом №11445.

У Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради висловили низку суттєвих зауважень до законопроекту.

Які заборони будуть застосовувати до юросіб

Новою ст. 96-10-1 КК передбачаються додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру. До таких заходів пропонується віднести тимчасове обмеження діяльності юридичної особи. Під вказаним обмеженням розуміється «заборона для юридичної особи протягом визначеного судовим рішенням строку здійснювати певний вид та/або види діяльності».

Зокрема:

• брати участь у публічних закупівлях;
• користуватись ліцензією (зупинення дії ліцензії повністю або частково);
• брати участь у приватизації державного та/або комунального майна;
• брати участь в оренді державного та/або комунального майна  (зокрема,  заборона  продовження  договору  оренди);
• отримувати, продовжувати строк дії спеціального дозволу на користування надрами (зокрема, зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами);
• брати участь в діяльності органів соціального діалогу;
• купувати облігації внутрішніх державних позик України;
• створювати та/або брати участь в роботі саморегулівних організацій;
• розміщувати рекламу своєї діяльності;
• здійснювати спонсорство;
• брати участь у державно- приватному партнерстві;
• брати участь у діяльності спільних підприємств».

Окрім цього, до заходів кримінально-правового характеру пропонується віднести тимчасове обмеження в отриманні прав та переваг.

Тобто, заборону для юридичної особи протягом визначеного судовим рішенням строку отримувати визначені законодавством України права або переваги, зокрема:

• одержувати будь-які пільги та/або активи від держави та/або громади;
• залучати, використовувати, освоювати кошти міжнародних технічних проектів та/або міжнародних фінансових операцій;
• отримувати державну допомогу суб’єктами господарювання (бути отримувачем державної допомоги);
• набувати статусу резидента Дія Сіті;
• отримувати державну та іншу фінансову підтримку експортної діяльності.

Блокування діяльності підприємств

«Вжиття деяких із запропонованих у новій ст. 96-10-1 КК заходів може призвести до неможливості подальшого функціонування юридичної особи та відновлення її діяльності після застосування пропонованих заходів.

Зокрема, зважаючи на те, що «суд може призначити додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру стосовно юридичної особи строком від 6 місяців до 3 років» з відповідними негативними наслідками, у тому числі, для працівників такої юридичної особи, які не мали жодного відношення до здійснення юридичною особою протиправної діяльності» - зауважили у ГНЕУ ВР.

До того ж, там звернули увагу, що у ч. 1 розділу XXIV Рекомендацій ОЕСР з подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях поряд з положеннями щодо вимог про призупинення або заборони, у відповідній мірі, конкуренції за державні контракти або інші державні переваги, включаючи контракти про державні закупівлі та контракти, що фінансуються за рахунок офіційної допомоги розвитку, компаніям, які підкуповували іноземних державних службовців у протиправний спосіб, зазначається і про врахування пом’якшуючих факторів. Зокрема, у ч. III цього розділу вказано, що «де доцільно і, наскільки це можливо, при прийнятті таких рішень про призупинення і відсторонення, країни-члени враховують, як пом’якшувальні фактори, коригувальні заходи, розроблені компаніями для боротьби з конкретним іноземним хабарництвом ризики, а також будь-які прогалини в їх існуючих правилах внутрішнього контролю, етики та програми або заходи відповідності».

Згідно з п. 4 ч. 1 нової ст. 96-10-1 КК видом тимчасового обмеження діяльності юридичної особи визнається заборона брати участь в оренді державного та/або комунального майна (зокрема, заборона продовження договору оренди).

«Проте, на нашу думку, запропонована редакція цього пункту не відповідає принципу правової визначеності, оскільки з її змісту незрозуміло, зокрема, чи має бути розірваний вже укладений такою юридичною особою договір оренди…

Слід також звернути увагу, що у проекті не визначений механізм реалізації відповідної заборони, що стосується також і деяких інших видів додаткового (нефінансового) заходу кримінально-правового характеру» - зазначається у висновку.

Також зміни передбачають заборону для юридичної особи протягом визначеного судовим рішенням строку здійснювати певний вид чи види діяльності, зокрема, брати участь у діяльності спільних підприємств.

«Внесена пропозиція потребує належного обґрунтування з точки зору її наслідків та механізму реалізації. Адже відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України, є суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності» - зауважили експерти.

Ризики зловживань з боку правоохоронців

Також у ГНЕУ вважають, що доповнення КПК новою ст. 483-5 «Загальні положення застосування обмежень до юридичної особи» зумовлює низку ризиків службових зловживань суб’єктами правозастосування.

Так, «до юридичної особи може застосовуватись такий захід забезпечення кримінального провадження як обмеження діяльності. У разі наявності достатніх підстав вважати, що від імені юридичної особи та/або в її інтересах можуть вчинятись діяння, спрямовані на те, щоб уникнути застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, та/або перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, слідчий за погодженням з прокурором, прокурор звертаються до слідчого судді, суду з клопотанням про застосування обмежень до юридичної особи, стосовно якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру».

«Звертаємо увагу, що формулювання «у разі наявності достатніх підстав вважати» є доволі суб’єктивним і оціночним. У випадку зловживання слідчим або прокурором своїми процесуальними правами, зазначена норма може бути використана для прихованого тиску на бізнес.

Аналогічні зауваження вважаємо за необхідне висловити до абзацу 3 ч. 1 ст. 483-7 КПК (у редакції проекту), згідно з яким «якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни установчих документів юридичної особи, її припинення або розпорядження активами, яке перешкоджатиме у подальшому їх стягненню, клопотання про застосування обмежень стосовно юридичної особи може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику представника юридичної особи».

У абзацах 1, 2 ч. 1 ст. 483-7 КПК (у редакції проекту) пропонується врегулювати, що клопотання про застосування обмежень стосовно юридичної особи розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю прокурора та/або слідчого, представника юридичної особи. У разі неявки представника юридичної особи без поважних причин клопотання може бути розглянуто за його відсутності.

Однак в такому разі не буде забезпечене право юридичної особи на правову допомогу, що в контексті ч. 1 ст. 59 Конституції України є гарантованою державою можливістю кожного отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб’єктами права.

Вважаємо, що за аналогією з абз. 2 ч. 4 ст. 483-2 КПК (у редакції проекту) у разі відсутності представника юридичної особи, визначеного юридичною особою, слідчому судді, суду слід доручити відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити захисника для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для надання юридичній особі правової допомоги під час розгляду клопотання про застосування обмежень стосовно юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 483-7 КПК у редакції проекту під час розгляду клопотання про застосування обмежень стосовно юридичної особи слідчий суддя має право за клопотанням слідчого, прокурора, представника юридичної особи або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь- які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування обмежень стосовно юридичної особи.

Аналіз змісту абз. 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 483-7 КПК у редакції проекту у їх взаємозв’язку дозволяє дійти висновку про можливість слідчого судді заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування обмежень стосовно юридичної особи без виклику представника юридичної особи. Тим самим порушується гарантоване ст. 20 КПК право на захист, яке полягає, зокрема, у наданні можливості брати особисту участь у кримінальному провадженні, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК» - зазначено у висновку ГНЕУ.

Крім того, на думку експертів, застосування спеціальної конфіскації до майна юридичної особи у кримінальних провадженнях щодо вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ст. ст. 209, 369, 369-2 КК, стосовно іноземних службових осіб, не визнаватиметься обставиною, що підлягає доказуванню у вказаному кримінальному провадженні.

Проектом передбачено, що спеціальна конфіскація щодо майна юридичної особи застосовується одночасно із заходами кримінально-правового характеру у відповідних кримінальних провадженнях. Однак відсутність серед обставин, що підлягають доказуванню, фактів, які підтверджують, що майно юридичної особи, яке підлягає спеціальній конфіскації, пов’язано з суспільно небезпечним діянням, щонайменше актуалізує питання, чи буде забезпечений у такому випадку ефективний правовий захист тих зацікавлених осіб, інтереси яких при відповідній спеціальній конфіскації зачіпаються.

«Зауважимо також, що при постановленні ухвали про застосування/не застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру серед питань, які має вирішити суд, немає питання про наявність/відсутність підстав для застосування до майна юридичної особи також і спеціальної конфіскації» - зауважили у ГНЕУ.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.