Як з ВАКС намагаються зробити частину «конвеєру» у справі викривача-Кубракова і використати для легалізації дерибану державної землі

Громадські активісти і правозахисники роками боролися, щоб українська судова система позбулася обвинувального ухилу, а виправдувальні вироки у разі недоведення вини особи стали нормою. Втім, останнім часом відбувся кардинальний розворот. В Україні щосили намагаються створити репресивну вертикаль і об’єднати в один «конвеєр» обвинувальних вироків три органи: НАБУ, САП і ВАКС.

У ці органи вливаються значні кошти, у тому числі, активно допомагають партнери – якщо не фінансово, то шляхом конкурсів на посади з міжнародними експертами та аудитів. На папері органи незалежні і самостійні. Втім, у юридичної спільноти зростає впевненість, що незалежність Вищого антикорупційного суду як все ж таки суду, а не частини цього «конвеєру», наразі нікому не потрібна. Про це свідчать і публічні висловлювання інших гілок цієї антикорупційної системи.

Так, нещодавно директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос досить своєрідно привітав Вищий антикорупційний суд з п’ятою річницею процесуальної діяльності. Під час конференції «5 років ВАКС: від ідеї до спроможності» очільник НАБУ побажав суду більше обвинувальних вироків та менше виправдувальних.

«Я бажаю, щоб у наступні 5 років діяльності ВАКС, середній термін обвинувальних вироків ВАКС складав від 5 до 8 років, а виправдувальних вироків було якнайменше», - заявив Семен Кривонос.

Також директор НАБУ зазначив, що хоча у ВАКС і не погоджуються з тим, що Антикорупційний суд є частиною антикорупційної інфраструктури, насправді це не так. «Ви частина антикорупційної інфраструктури, хоча ви це заперечуєте, але ми точно вважаємо, що ви є частиною антикорупційної інфраструктури», - підкреслив Семен Кривонос.

Таке «дружнє поплескування по плечах» ВАКС з боку НАБУ – не просто нагадування, що органи створювалися під специфічну категорію кримінальних проваджень. Це – прямий посил, що ВАКС не має забувати своє «місце», адже Антикорупційний суд далеко не завжди погоджується з тим, що йому приносять в якості доказів НАБУ і САП. Ця «пильність» і намагання ВАКС «копнути глибше» часом дратує детективів НАБУ, які вважають, що для визнання особи винуватою достатньо публікації прес-релізу.

Прикметно, що захід з нагоди п’ятої річниці ВАКС відвідав і колишній старший детектив НАБУ Сергій Рокунь. Саме він восени 2023 року виступив з промовою на ютуб-каналі НАБУ стосовно «масштабної операції», де викривачем був екс-міністр інфраструктури Олександр Кубраков. Сергій Рокунь раптово пішов з НАБУ до неурядової організації влітку цього року після скандалу зі «зливами» з Бюро, так і не дочекавшись аудиту, який наразі, як відомо, будуть проводити міжнародні експерти. Ім’я Сергія Рокуня раніше згадувалося у медіа, зокрема РБК-Україна та «Лівий берег» у зв’язку зі скандалом стосовно проведенням ним стеження в Європейському суді з прав людини. Також він наштовхнувся на осуд головного рабина України у звʼязку з намірами стежити за парафіянами синагоги.

Саме даний детектив, судячи зі слів фігурантів журналістських розслідувань по «зливам», був «куратором» Олександра Кубракова. Також Сергій Рокунь був керівником підрозділу детективів Романа Догойди і Наталії Дерій, які є головними по справі інвестора Сергія Копистири.

Якщо ознайомитися із обставинами цього «викриття», де основними фігурантами виступають народні депутати, складається враження, що Сергій Копистира, який, за версією НАБУ, начебто «намагався підкупити Кубракова квартирами для військовослужбовців» є якоюсь випадковою фігурою, яка потрапила під увагу НАБУ «у довісок». Однак, придивившись пильніше, можна побачити, що з використанням антикорупційної «вертикалі» паралельно один зі столичних забудовників намагається розчистити собі плацдарм від «конкурентів» і усунути проблеми у господарському спорі.

Так, раніше ЗМІ детально описували, як Міністерство інфраструктури, після очолення його Олександром Кубраковим, вирішило посприяти у поверненні державної землі в оренду забудовнику-орендарю – приватній фірмі «Квіти України». При тому, що до цього внаслідок отримання приватною фірмою «Квіти України» землі державної агрофірми «Квіти України» унікальний майновий комплекс було зруйновано, побудовані десяток 25-поверхових комерційних житлових об’єктів, але від реалізації цього проекту держава не отримала жодного квадратного метра житла чи іншої нерухомості. За експертними оцінками державі було завдано чистий збиток 1,3 млрд грн.

Вже за наявності остаточного рішення Верховного Суду на користь держави, факту повернення державі землі, справа пішла на чергове коло, де Мінінфраструктури часів Кубракова спромоглося програти приватній фірмі господарський спір у першій інстанції, ініційований для поновлення договору оренди. Далі міністерство ухилялось від подання апеляції на невигідне для держави рішення, а у судових засіданнях його представник не могла визначитись із позицією щодо статусу державного майна.

Коли справа мала йти на наступний рівень, і колишній орендар відчув, що може знов програти господарський спір, вочевидь, було вирішено задіяти інші методи – і відбулося гучне «викриття» нового інвестора.

Прикметно, що кримінальне провадження було розпочате за повідомленням підлеглого міністра Кубракова – керівника департаменту Мінінфраструктури Олександра Доценка. Саме він з’явився до НАБУ із заявою про начебто «пропонування «фактичними власниками» ТОВ «Сітігазсервіс» (як він разом із НАБУ визначив підприємця-інвестора Сергія Копистиру) неправомірної вигоди Олександру Кубракову.

Детектив НАБУ Роман Догойда, без вагань і зайвих роздумів, вніс до ЄРДР дані, і уже 3 серпня 2023 року, у розпал судового розгляду господарського спору щодо оренди землі, Доценко став «викривачем». Наступного дня, 4 серпня, викривачем став і сам міністр Кубраков.

Зрештою, 21 листопада 2023 року НАБУ повідомило інвестору, який мав побудувати соціальне житло, Сергію Копистирі, про підозру за фабулою, яку Доценко дав Бюро.

Таким чином, НАБУ не досліджувало питання раптового «співпадіння інтересів» члена команди Олекандра Доценка, чи самого міністра Кубракова та колишнього орендаря, який бажав усунути всі завади на шляху отримання в подальшу оренду землі.

Про те, наскільки у цій справі для НАБУ і САП насправді «важливі інтереси держави» свідчить той момент, що 24 листопада 2023 року на відкритому засіданні ВАКС прокурор САП Єлена Дроботова продемонструвала суду знайдений у процесі обшуку документ про те, що приватна агрофірма «Квіти України» в період дії довгострокового договору оренди державного майна всупереч діючого законодавства «реалізувала протиправну схему з незаконного знищення профільного виробничого підприємства, а також вибуття у протиправний спосіб з державної власності земельної ділянки площею понад 11 га по вул. Тираспольський, 43 у Києві». Тобто, саме та фірма, за поновлення якою оренди землі і «боролося» Мінінфраструктури під час керівництва викривача-Кубракова.

Отже, у НАБУ і САП настільки захопилися викриттям нового інвестора, що не помітили суть документу, в якому якраз і йшлося про рейдерське захоплення колишнім орендарем державних земель.

Виникає питання, чи не буде перебувати у такому ж «захопленні» Вищий антикорупційний суд, що не помічатиме, як і представниця САП, змісту документів, які йому подають до розгляду детективи НАБУ і прокурори САП.

Наразі ж, судячи зі скарг до ВРП на слідчого суддю ВАКС Віктора Маслова, іноді він задовольняє навіть такі «прохальні умови» клопотання, з якими ані НАБУ, ані САП, не зверталися.

До прикладу, прокурор САП Єлена Дроботова у своєму клопотанні просила слідчого суддю ВАКС продовжити на 2 місяці дію тих обов’язків, які були покладені на підозрюваного Сергія Копистиру ухвалою від 24 листопада 2023 року.

Натомість слідчий суддя Маслов поклав на підозрюваного новий обов’язок – утримуватися від спілкування «з будь-якими іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, окрім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду». Такий обов’язок при обранні запобіжного заходу не покладався. 

При цьому прокурор Дроботова у своєму клопотанні взагалі не просила покладати на підозрюваного новий обов’язок.

Отже, на думку захисту, слідчий суддя Маслов визначив підозрюваному новий обовʼязок з власної ініціативи, без доведеної прокурором необхідності у цьому і без обґрунтування ризиків, а це суперечить приписам закону про те, що за відповідним клопотанням прокурора слідчий суддя може лише продовжити дію раніше покладених обов’язків, але не вправі визначати нові чи збільшувати обсяг раніше покладених.

Крім того, встановлена рішенням судді ВАКС фактична заборона спілкуватися з будь-ким, крім «своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду», обмежує підозрюваного звертатися до будь-кого, щоб побудувати свій захист – як до правозахисних організацій, так і до органів влади з приводу отримання речей, копій документів, відомостей, висновків ревізій, актів перевірок, позбавляє його можливості збирати докази і створює штучні підстави для покарання за порушення такого обов’язку. 

Це ж стосується спілкування з експертами на предмет одержання для свого захисту висновків, адже для проведення експертизи потрібно сформулювати питання, тобто вказати на певні обставини, які стосуються повідомленої підозри. 

Якщо дотримуватися встановленої суддею заборони (а її не можна не дотримуватися з огляду на негативні наслідки, які настануть для підозрюваного у разі її порушення), то Сергій Копистира не може за потреби вибрати собі нового захисника, адже новим адвокатам, до того як вони підпишуть угоду про надання правової допомоги, слід буде пояснити суть повідомленої йому підозри. Це в подальшому позбавляє й можливості реалізувати право звернутися до Вищої ради правосуддя із дисциплінарною скаргою та брати участь у її розгляді.

При цьому, як зазначає захист у скарзі до ВРП, в ухвалі судді Маслова не наведено жодних мотивів ухвалення такого рішення.

Слід зауважити також й те, що старший детектив НАБУ Догойда виніс постанову, якою поклав на підозрюваного обов’язок утриматися від спілкування із свідком, яка є адвокатом підозрюваного.

Однак, як випливає зі скарги до ВРП, при розгляді заяви адвоката про відвід Догойди суддя ВАКС Маслов не зазначив в ухвалі правових мотивів відхилення відводу, а просто вказав, що це «незгода із процесуальним рішенням детектива», і «навіть, якщо рішення детектива Догойди стосовно заборони спілкуватися підозрюваному з адвокатом є помилковим», це «не може бути підставою для відводу детектива, а тому подана заява про відвід не підлягає задоволенню».

При цьому в ухвалі суддя зауважив, що «попри формальну заборону, яка визначена в ухвалі слідчого судді від 24.11.2023» «підозрюваний Копистира С. М. може вільно реалізовувати своє право на захист та спілкуватися зі своїм захисником Г.» і таке спілкування «не можна вважати порушенням відповідного процесуального обов’язку».

Водночас, в іншій ухвалі вказано, що у разі невиконання покладених на нього обов’язків після внесення застави, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення та звернуто заставу в дохід держави.

Суддя Маслов, по суті, юридично дезавуював власне рішення, вказавши, що «підозрюваний може вільно реалізовувати своє право на захист та спілкуватися зі своїм захисником Г. навіть попри формальну заборону, яка визначена в ухвалі слідчого судді від 24.11.2023, і таке спілкування не можна вважати порушенням відповідного процесуального обов’язку». 

Таким чином, судячи з логіки судді ВАКС, наразі підозрюваний водночас і може, і не може спілкуватися зі своїм адвокатом.

Крім того, слідчий суддя ВАКС Віктор Маслов задовольнив клопотання прокурора САП Валентини Гребенюк про продовження строку дії обов’язків, покладених на іншого підозрюваного в цій справі, вказавши, що «вважає доведеними вказані у клопотанні прокурора ризики щодо поведінки підозрюваного». При цьому слідчий суддя в ухвалі, як вказав захист, посилається на неіснуючий запит детектива НАБУ до підозрюваного.

Додатково суддя фактично визначив підозрюваному неконкретизований обов’язок «утримуватися від спілкування з іншими свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим (детективом) та прокурором», тим самим, делегувавши детективам НАБУ та прокурорам функції суду визначати, з ким підозрюваний може спілкуватися, а з ким - ні, на власний розсуд. Разом з тим, невиконання цих обовʼязків може мати для підозрюваного негативні процесуальні наслідки. Тож, трохи визначеності суду не завадило б.

Фактично сторона обвинувачення вважає, а окремі судді ВАКС, судячи зі змісту їх ухвал, з цим погоджуються, що факт знайомства з людиною чи роботи в одному колективі або перебування у будівлі, факт направлення офіційних листів та звернень «свідчить та підтверджує перешкоджання досудовому розслідуванню», впливу на свідків та інших обвинувачених, можливістю переховуватись від досудового розслідування, яке закінчене тощо.

З публічних трансляцій обрання запобіжних заходів підозрюваним у справі «спроби підкупу Кубракова квартирами для військових» наразі вбачається, що клопотання детективів НАБУ та прокурорів САП слідчий суддя ВАКС задовольняє без зайвих роздумів та запитань до якості їх підготовки.

Разом з тим, колегія суддів Апеляційної палати ВАКС 30 серпня, скасовуючи ухвалу слідчого судді про арешт майна неповнолітньої дитини одного з підозрюваних, все ж вказала, що «вважає непереконливими мотиви слідчого судді та доводи органу досудового розслідування». Адже укладення угод  було здійснено до повідомлення про підозру та звернення з клопотанням про арешт майна. При цьому органом досудового розслідування не доведено, що договір дарування батьком сину майна містить ознаки прихованого мотиву уникнути застосування арешту майна та подальшої конфіскації.

Зрозуміло, що НАБУ і САП вимагає від Антикорупційного суду роботи за принципом «макдональдсу» і швидкого правосуддя, вважаючи ВАКС лише гвинтком в антикорупційній вертикалі.

Захист інвестора Сергія Копистири наразі подав кілька скарг до Вищої ради правосуддя на дії слідчого судді ВАКС Віктора Маслова через те, що, на думку захисту, суд не приділяє належної уваги тому, аби розібратися у тому, що пишуть в своїх документах детективи НАБУ Роман Догойда та Наталія Дерій, а також прокурори САП Єлена Дроботова та Валентина Гребенюк. Втім, поки незрозуміло, чи не вважає НАБУ також і Вищу раду правосуддя частиною своєї «антикорупційної» вертикалі.

Ця історія веде до логічного питання – навіщо тоді взагалі потрібна судова реформа і окремий Антикорупційний суд, якщо його роль полягатиме лише у формальному затвердженні обвинувачення, без дослідження всієї історії справи та аргументів сторін.

Юридичній спільноті очевидно, що «командний» принцип роботи спотворює ідею антикорупційної моделі, яка явно полягала не у тому, щоб рятувати «своїх» і карати «чужих». Тут варто згадати до чого призвів цей «командний» дух в історії з іншим «викривачем»-екс-головою Фонду держмайна Дмитром Сенниченком, який співпрацював з НАБУ, але врешті, будучи викритим НАБУ сам у корупційній справі щодо відмивання 10 млрд грн, встиг виїхати за кордон. Існують й інші приклади, коли згодом зʼясовується, що під прикриттям «добрих» стосунків з антикорупціонерами певні особи роблять не такі вже й «святі» справи.

Наразі стосовно інвестора може відбутися швидкий судовий процес, незважаючи на численні відкриті питання до потурання з боку Міністерства інфраструктури часів Кубракова дерибану державної землі, яка передувала цьому викриттю, і ролі у ньому певних членів команди екс-міністра. Фактично, з огляду на раніше програний у вищих судових інстанціях господарський спір, під впливом інформаційного розголосу та з використанням статусу «антикорупціонера» за допомоги прізвища екс-міністра проглядається спроба створити монополію на столичному ринку будівництва і банально усунути конкурентів.

Ситуація у справі Сергія Копистири демонструє, що будь-який підприємець, який трапився на шляху у великих бізнесменів і який не має «прикриття» у вигляді міністра-«антикорупціонера» рівня Кубракова, ризикує потрапити під удар.

Чи саме так бачили механізм роботи «антикорупційної інфраструктури» західні партнери? Адже фінансовані ними проекти відновлення України у будь-якому разі надалі будуть перетинатися із інтересами певних кіл, які за цей час могли знайти «друзів» у НАБУ та САП. У разі, якщо статус «антикорупціонера» і надалі означатиме повну індульгенцію, така «антикорупційна інфраструктура» швидко деградуватиме до рівня 90-х років.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.