Нова стратегія судової реформи: що влада планує зробити з правосуддям до 2029 року

Офіс Президента завершив розробку Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2024-2029 роки.

Нагадаємо, що це вже друга Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства, яка була розроблена за час президентської каденції Володимира Зеленського.

Перша Стратегія, яка охоплювала 2021-2023 роки, через низку причин була виконана лише частково.

Стратегія розвитку системи правосуддя на 2024-2029 роки передбачає реалізацію достатньо амбітних планів, які можуть докорінно змінити вигляд судової влади України, а також Конституційного Суду.

В цілому, можна відзначити, що Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2024-2029 роки містить як прогресивні пропозиції, так і дискусійні.

Наприклад, пропонується ще більше повноважень надати Вищій раді правосуддя, в той же час роль Ради суддів України – вищого органу суддівського самоврядування, все більше нівелюється та дедалі більше зводиться до виконання технічних функцій.

Також запропоновано, з метою підвищення прозорості, проводити зїзди суддів у режимі online з наданням права голосу усім діючим суддям України. Разом з тим, чомусь такий варіант проведення з’їздів запропоновано використовувати виключно для з’їзду суддів, хоча, як відомо, наприклад, склад Вищої ради правосуддя формує ціла низка інших суб’єктів – конференція прокурорів, з’їзд адвокатів тощо.

«Судово-юридична газета» ознайомилася с ексклюзивними подробицями Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2024-2029 роки.

Конституційний Суд України

Автори Стратегії пропонують суттєво реформувати Конституційний Суд, який, на їх думку, повинен стати «ефективним», «справедливим», «прозорим» та «доброчесним».

Справи, які знаходяться в провадженні у суддів КСУ, мають розглядатися «з дотриманням розумних строків розгляду».

В КСУ має з’явитися автоматизована система розподілу справ.

Також в КСУ необхідно запровадити механізми притягнення суддів КСУ до дисциплінарної відповідальності.

Для цього КСУ необхідно розробити та затвердити «Кодекс суддівської етики Конституційного суду України» (за зразком вже існуючого «Кодексу суддівської етики»).

Цікаво, що пропонується запровадити нормативне врегулювання судового перегляду рішень, прийнятих Конституційним Судом України в межах притягнення до дисциплінарної відповідальності судді КСУ.

Також пропонується запровадити механізм перевірок доброчесності суддів КСУ і навіть уніфікувати підходи до обрахування відпусток суддів КСУ.

Щодо безпосередньої діяльності КСУ, то запропоновано надати «чітке законодавче визначення повноважень Сенату Конституційного Суду України щодо передачі справи на розгляд Великої палати Конституційного Суду України».

Правила конституційного провадження повинні мати чітке визначення:

підстав та порядку відкриття конституційного провадження, його форм, прав та обов'язків учасників

порядку, підстав і способу забезпечення конституційної скарги, строків дії

підстав для скасування та втрати чинності забезпечувального наказу

вмотивованості рішень, а також повноти розгляду справ та дотримання визначених у законі строків розгляду

обмеження повноважень щодо виходу за межі доводів і вимог конституційної скарги

Стратегія передбачає і підвищення ефективності інституту конституційної скарги.

Автори Стратегії також зазначили про необхідність чіткого розмежування повноважень між Верховним Судом і Конституційним Судом України щодо тлумачення Конституції України та вирішення питання про відповідність Конституції України законів України та інших актів.

Що стосується процедури відбору суддів КСУ, то запропоновано переглянути доцільність вимоги щодо оголошення нового конкурсу у випадку, якщо за результатами оцінювання Дорадчої групи експертів кількість кандидатів, які відповідають критерію визнаного рівня компетентності у сфері права, становить менше ніж дві особи на одну вакантну посаду судді Конституційного Суду України, надавши дискрецію суб'єкту призначення щодо заповнення більшої кількості вакансій, користуючись рейтинговим списком від Дорадчої групи експертів.

Цікаво також, що пропонується розширити коло суб’єктів, які мають право на подання конституційної скарги до КСУ. Зокрема, планується надати право на пряме конституційне подання Вищій раді правосуддя.

Верховний Суд

На думку розробників Стратегії, Верховний Суд все ж має функціонувати як повноцінний суд права та зосередитися на забезпеченні сталості та єдності судової практики.

Для цього, як вважають автори Стратегії, необхідно посилити процесуальну і функціональну спроможність Верховного Суду, зокрема в частині удосконалення касаційних фільтрів з метою зниження надмірного навантаження на Верховний Суд.

У довгострокових планах влади – зміна структури Верховного Суду з урахуванням гарантування збереження статусу суддів Верховного Суду.

Також у планах – визначення за Верховним Судом процесуального механізму для забезпечення єдності судової практики у справах, які не підлягають касаційному оскарженню.

Пропонується розширити процесуальні можливості для розгляду касаційними судами справ в порядку письмового провадження (в адміністративному, кримінальному та господарському процесах).

Крім того, запропоновано вдосконалити інститут зразкової справи, а також визначити доцільність запровадження цього інституту в цивільному та господарському судочинстві.

Автори Стратегії вважають, що унормування потребує порядок реалізації Верховним Судом повноважень на звернення до Європейського суду з прав людини відповідно до Протоколу № 16 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо надання консультативних висновків з принципових питань, які стосуються тлумачення або застосування прав і свобод, визначених цією Конвенцією, протоколами до неї.

Окрему увагу автори Стратегії вирішили приділити Великій Палаті Верховного Суду, зокрема, в частині удосконалення визначення складу Великої Палати.

Як вважають ініціатори Стратегії, у ВП ВС має з’явитися свій Регламент діяльності, а практику відступів Великої Палати (як і Верховного Суду в цілому) від попередніх правових позицій необхідно «удосконалити».

Крім того, враховуючи поступове зниження кількості суддів Верховного Суду внаслідок відставок, планується проведення нового конкурсу на посади суддів касаційних судів ВС.

Стратегія приділяє увагу і самим суддям Верховного Суду.

Так, передбачено здійснення моніторингу способу життя суддів Верховного Суду та проведення повної перевірки поданих ними декларацій.

Крім того, планується проведення перевірки декларацій доброчесності та декларацій родинних зв'язків суддів Верховного Суду.

Вищі спеціалізовані суди

Стратегія передбачає створення Вищого адміністративного суду, який, як вже повідомляла «Судово-юридична газета», буде розглядати частину справ, які були підсудні ліквідованому ще у 2022 році Окружному адміністративному суду міста Києва.

Вказаний суд планується створити за принципом Вищого антикорупційного суду.

Розглядати ВАС буде виключно спори з Верховною Радою, Президентом, Кабінетом Міністрів, міністерствами, центральними органами виконавчої влади, Національним банком тощо.

Також, у владі не відмовилися і від запуску роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Конкурсний відбір суддів у зазначений суд розпочався ще у 2017 році, однак так і не був завершений.

Нова спеціалізація в судах

Стратегія передбачає можливість розширення видів спеціалізації суддів у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції.

Зокрема, пропонується запровадити внутрішню спеціалізацію в судах з розгляду:

сімейних спорів

військових кримінальних правопорушень

воєнних злочинів

спорів щодо соціальних виплат

спорів щодо справ ветеранів війни

спорів щодо членів сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни

спорів щодо членів сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України

Фінансове забезпечення судів

Цікаво, що Стратегія передбачає вирішення хронічної проблеми судової влади – фінансування судової влади має здійснюватися виключно в обсязі, необхідному для належного здійснення правосуддя.

Разом з тим, планування та розподіл бюджетних ресурсів у судовій системі мають здійснюватися виключно прозоро та на основі визначених критеріїв.

Стратегія передбачає, що в судовій системі нарешті буде створена «справедлива система оплати праці апарату судів» (помічників суддів, секретарів судових засідань і консультантів), яка б передбачала систему стимулювання у разі перевищення середніх показників роботи відповідних працівників.

Втім, спочатку, на думку авторів Стратегії, необхідно провести аудит фінансового забезпечення суддів і судів, які не здійснюють правосуддя, та напрацювати механізми щодо оптимізації відповідних витрат.

Вища рада правосуддя

Суттєві зміни, згідно до Стратегії, очікують Вищу раду правосуддя.

Так, розглядається питання передачі Раді правосуддя повноважень щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, його заступників, а також щодо прийняття рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб.

Нагадаємо, що наразі зазначені повноваження відносяться до компетенції Ради суддів України.

Також для ВРП вкрай необхідно запустити та налагодити роботу Служби дисциплінарних інспекторів, яка повинна здійснювати попередній розгляд дисциплінарних скарг на суддів.

При цьому дисциплінарні скарги на суддів, згідно із Стратегією, мають розглядатися з урахуванням критерію пріоритетності.

Крім того, у Вищій раді правосуддя, за аналогією з загальним «Кодексом суддівської етики», має з’явитися свій окремий «Кодекс етики Вищої ради правосуддя».

Також Раді правосуддя пропонується надати право на пряме конституційне подання до Конституційного Суду. Наразі відповідне право в системі судової влади України має лише Верховний Суд.

Вища кваліфікаційна комісія суддів

Головним завданням ВККС на 2024-2029 роки залишається подолання кадрового голоду в судах усіх рівнів.

Так, окрім вже оголошених конкурсів на посади суддів апеляційних судів та Вищого антикорупційного суду, ВККС має провести добір на вакантні посади суддів судів першої інстанції, а також конкурси на посади суддів:

Київського міського окружного адміністративного суду (частково буде розглядати справи, які раніше розглядав ОАС міста Києва)

Вищого адміністративного суду

Вищого суду з питань інтелектуальної власності

Верховного Суду

Також Стратегія передбачає, що ВККС все ж зможе завершити кваліфікаційне суддів, яке у різних форматах триває з 2016 року.

Суддівське самоврядування та з’їзд суддів в режимі online

Стратегія передбачає реформу суддівського врядування.

Так, спочатку передбачається провести аудит функцій органів суддівського врядування та самоврядування.

Порядок висунення кандидатур з числа суддів до складу Вищої ради правосуддя та Ради суддів України запропоновано удосконалити.

Так, пропонується застосувати попереднє рейтингове електронне голосування за кандидатів як до складу ВРП, так і до складу РСУ.

З’їзди суддів запропоновано зробити «тотальними», тобто брати участь у голосуванні у режимі online за ті чи інші рішення або за кандидатів на посади суддів КСУ, членів ВРП або РСУ зможуть не тільки делегати з’їзду, а всі судді.

Окрема увага приділяється строку повноважень голів судів. Як відомо, згідно із вимогами закону, голова суду може обиратися на свою посаду лише два строки поспіль (тобто 6 років). Разом з тим є випадки, коли відповідна норма з тих чи інших причин не завжди чітко виконується (наприклад, у випадках, коли в суді немає інших бажаючих очолити суд).

Стратегія розвитку системи правосуддя містить можливість заборони суддям бути обраними на адміністративну посаду відповідного суду більш як два строки поспіль, зокрема шляхом заборони такого обрання впродовж 3 років після закінчення повноважень за другим строком з будь-яких підстав.

Державна судова адміністрація

Повноваження Державної судової адміністрації пропонується переглянути, а систему її територіальних органів планується оптимізувати.

Національна школа суддів України

Згідно до тексту Стратегії, Національна школа суддів буде ліквідована або реорганізована – на її базі планується створити Тренінговий центр (ймовірно, за зразком діючого з 2020 року Тренінгового центру прокурорів).

Керівника суддівського Тренінгового центру будуть обирати на конкурсних засадах, а строк його повноважень на посаді керівника буде складати не більше двох строків.

При цьому керівник Тренінгового центру буде звітувати про діяльність установи публічно – як перед органами суддівського врядування, так і перед суспільством.

Особливу увагу Стратегія, ймовірно враховуючи низку скандалів, приділяє унормуванню порядку і формам залучення діючих суддів до роботі в Тренінговому центрі.

Як Тренінговому центру, так і самим суддям, які забажають тимчасово працювати в Тренінговому центрі, буде необхідно уточнювати мету, підстави, максимальну тривалість такої роботи, строки залучення до роботи в Тренінговому центрі, а також звітувати про результати відрядження.

Етична рада та Конкурсна комісія з добору членів ВККС

Стратегія передбачає опрацювання питання перегляду принципу формування Етичної ради та Конкурсної комісії з добору кандидатів на посаду членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що діятимуть після закінчення повноважень їх перших складів, сформованих, зокрема, з кандидатів від міжнародних та іноземних організацій.

На думку авторів Стратегії, при відборі членів Етичної ради та членів Конкурсної комісії доцільно застосовувати попереднє рейтингове електронне голосування.

Нова мережа судів

Згідно до Стратегії, в Україні має з’явитися нова мережа судів першої інстанції.

Нова мережа судів першої інстанції має відповідати як потребам судової влади (зокрема, з точку зору рівномірного навантаження на суддів), так і новому адміністративно-територіальному поділу України, а також законодавству про декомунізацію.

Психологічна допомога

Планується запровадити психологічну підготовку для роботи в суді.

Згідно із Стратегією, з’являться спеціальні психологічні тренінги для суддів та працівників апаратів судів з метою полегшення психологічної адаптації до професійної діяльності.

Також цікаво, що в кожному суді планується обладнати кімнати для дитини.

Модернізація ЄСІТС та розширення її можливостей

Планується запустити повноцінне функціонування у судах електронних сервісів, запроваджених у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а також зробити можливим проведення судових засідань у режимі відеоконференції та дистанційну участь у кримінальному провадженні.

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.