Набув сили закон про декриміналізацію дезертирства та самовільного залишення частини, вчинених вперше

7 вересня набув сили закон про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінально процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану №3902-IX.

Цей акт декриміналізує дезертирство та самовільне залишення частини, якщо це відбулося вперше.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Верховна Рада 20 серпня прийняла закон, за яким військовослужбовці, які вчинили дезертирство чи самовільне залишення місця служби (СЗЧ) отримають можливість не сісти до вʼязниці у разі добровільного повернення на службу (законопроект 11322). 

Умови для звільнення від кримінальної відповідальності

Нова частина 5 статті 401 Кримінального кодексу буде виглядати наступним чином.

Особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407 (самовільне залишення військової частини або місця служби), 408 (дезертирство), може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно звернулась із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або до іншої військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Отже, необхідна сукупність умов – злочин вчинено вперше, особа добровільно звернулася з клопотанням, командир чи начальник письмово погодив це.

Водночас, як зазначало Головне юридичне управління Верховної Ради, в основу рішення суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності передбачається покласти рішення та дії третіх осіб. Тобто, вводиться залежність питання звільнення від письмової згоди командира на продовження проходження особою військової служби.

Також не окреслено критерії, якими мав би керуватися командир при наданні згоди.

У КПК ч. 2 статті 286 і ч. 1 ст. 287 доповнили нормами, за якими у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 статті 401 КК, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.

До ч. 3 статті 288 КПК додали норму, за якою у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 статті 401 КК, суд своєю ухвалою зобов’язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов’язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

Скасування тримання під вартою в обмін на службу

Новий закон вносить зміни до статті 616 КПК, яка буде регулювати скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу або зміну запобіжного заходу з інших підстав.

Відповідно до нової редакції статті 616 КПК під час воєнного стану підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, умисного вбивства двох або більше осіб або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 КК, а також підозрюваний, обвинувачений, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України на момент вчинення кримінального правопорушення займали особливо відповідальне становище, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.

За результатами розгляду клопотання прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Втім, якщо буквально читати нову редакцію ч. 1 статті 616 КПК, виходить, що підозрюваний, обвинувачений, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 КК на момент вчинення кримінального правопорушення займали особливо відповідальне становище, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби.

Серед таких осіб міністри та заступники міністрів, голова та державний уповноважений АМКУ, народні депутати, судді Верховного Суду, судді вищих спеціалізованих судів та інші.

Також змінами передбачено, що слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, розглядає клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу невідкладно.

За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для подальшого продовження та/або проходження підозрюваним, обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.

Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування відповідного запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом на під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.

Детальніше про новий закон можна прочитати у матеріалі «Судово-юридичної газети».

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.