Зміни до Кодексу суддівської етики: цензура для суддів, контроль за поведінкою у соцмережах та дозвіл на використання штучного інтелекту

09:00, 7 вересня 2024
Робота над оновленням Кодексу суддівської етики завершена, тепер зміни у Кодекс повинен затвердити З’їзд суддів.
Зміни до Кодексу суддівської етики: цензура для суддів, контроль за поведінкою у соцмережах та дозвіл на використання штучного інтелекту
Засідання робочої групи з оновлення Кодексу суддівської етики 30 серпня, джерело фото - РСУ
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Рада суддів України 2 вересня 2024 року повідомила, що спеціальна робоча група, яка тривалий час працювала над оновленням Кодексу суддівської етики, 30 серпня завершила свою роботу.

Результатом діяльності робочої групи, до складу якої входили як члени РСУ, так і представники Верховного Суду, ВККС, Вищої ради правосуддя, низки громадських юридичних організацій і навіть проектів технічної допомоги, таких як USAID та IDLO, стала нова редакція Кодексу суддівської етики.

Про зміст запропонованих змін до Кодексу суддівської етики, в РСУ повідомили коротко: «Кодекс визначає зобов'язання, якими судді добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов'язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення правосуддя, так і в позасудовій поведінці».

Також в РСУ зазначили, що чинна редакція Кодексу суддівської етики була затверджена ще у 2013 році, а це означає, що «вона не враховує тих суттєвих змін та реформ, що відбулися в судовій владі за 11 років з моменту його прийняття».

Нагадаємо, що Кодекс суддівської етики, за прикладом деяких країн ЄС, затвердив XI З’їзд суддів України 22 лютого 2013 року.

До цього в Україні діяв Кодекс професійної етики судді, який був затверджений рішенням V З’їзду суддів аж 24 жовтня 2002 року.  

Оновити зміст та положення Кодексу суддівської етики суддівська спільнота вже намагалася раніше, однак невдало – 11 березня 2021 року XVIII З’їзд суддів після дискусій відклав питання затвердження змін до тексту Кодексу на невизначений час. Питання, зокрема, тоді виникли до коректності та визначеності запропонованих змін.

Нова спроба затвердити оновлену редакцію Кодексу буде здійснена вже під час роботи ХX З’їзду суддів, який розпочне свою роботу 18 вересня.

«Судово-юридична газета» ексклюзивно ознайомилися з результатами діяльності робочої групи і звернула увагу на деякі принципові моменти оновленої редакції Кодексу суддівської етики.

Цензура для суддів та контроль за висловлюваннями суддів у соціальних мережах

Перш за все, звертає на себе увагу те, що розробники змін до Кодексу суддівської етики вирішили «навести лад» у сфері публічної поведінки суддів.  

Стаття 12 оновленої редакції Кодексу передбачає, що суддя «повинен проявляти стриманість, виваженість, обачність та поміркованість у висловленні своїх поглядів і думок за будь-яких обставин».

Також запропоновано прямо прописати у Кодексі, що «суддя не може робити публічних заяв та/або коментарів, які компрометують звання судді або підривають авторитет правосуддя».

Користування суддею соціальними мережами, згідно із новою редакцією статті 21 Кодексу, «має бути стриманим, поміркованим та обережним».

Також зазначено, що «суддя може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету судді та судової влади».

Окремо пропонується вказати, що суддя «має уникати публічних заяв і коментарів щодо справ, які перебувають у його/її провадженні та інших суддів, не піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили».

Участь у громадських заходах

У новій редакції Кодексу запропоновано зазначити, що суддя має право брати участь у громадській діяльності та публічних заходах, але «якщо це не завдає шкоди статусу судді, авторитету суду та судової влади і не може вплинути на здійснення правосуддя».

Відповідно, «суддя повинен уникати взаємовідносин, що викликатимуть сумнів у його незалежності та безсторонності».

Втім, залишається питання, хто та як саме буде візначати, що той чи інший суддя взяв участь у заході, який «завдав шкоди статусу судді, авторитету суду та судової влади».

Захист незалежності суддів

Цікаво, що незважаючи на запропоновані обмеження щодо публічних висловлювань суддів та щодо можливості участі суддів у громадській діяльності, стаття 1 Кодексу суддівської етики прямо вказує, що «у ситуаціях, коли незалежність та авторитет судової влади під загрозою, судді мають право виступати на їх захист як на національному, так і на міжнародному рівнях».

Однак, наразі не зовсім зрозуміло, як реалізувати зазначену ініціативу на практиці, і чи не викличе взагалі спроба її реалізації, наприклад, зворотну реакцію Вищої ради правосуддя, яка, як відомо, вкрай мляво реагує навіть на прямі випадку тиску на суддів і майже ніколи не йде на загострення відносин з іншими гілками влади та правоохоронними органами.

Індикатори доброчесності судді

Також досить цікавою виглядає спроба прописати у статті 3 Кодексу суддівської етики необхідність для суддів відповідати так званим «Індикаторам доброчесності судді».

Нагадаємо, що ініціатива щодо «документального» затвердження вказаних індикаторів належить Громадській раді доброчесності (а також деяким громадським організаціям), яка використовує їх під час конкурсних процедур на посади суддів та під час кваліфікаційного оцінювання суддів.

У листопаді 2023 року, напередодні відновлення процедури кваліфікаційного оцінювання суддів, ВККС та ГРД досягли домовленості щодо використання індикаторів, які вказують на недоброчесність судді або кандидата на посаду судді, а також принципи оцінювання зазначених індикаторів.

У квітні 2024 року до розробки Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) долучилася Вища рада правосуддя, на базі якої була створена відповідна робоча група, до якої увійшли представники ВРП, ВККС, РСУ та ГРД. Втім, за наявною інформацією, діяльність вказаної робочої групи ще далека від завершення.

У зв’язку з цим, у оновленому варіанті Кодексу суддівської етики запропоновано зазначити, що «суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді».

При цьому пропонується зазначити, що «суддя має докладати зусиль щоб на думку звичайної розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності».

Дозвіл на використання штучного інтелекту

Оновлена версія Кодексу суддівської етики пропонує дозволити суддям використовувати штучний інтелект (AI) у своїй професійній діяльності, хоча і з певними обмеженнями.

«Використання суддею технологій штучного інтелекту є допустимим, якщо це не впливає на незалежність та неупередженість судді, не стосується оцінки доказів і процесу ухвалення рішень та не порушує вимог законодавства», - вказано у новій редакції Кодексу.

Увага до голів та заступників голів судів

Нова редакція Кодексу суддівської етики приділяє увагу також і суддям, які займають адміністративні посади в судах.

«Суддя, який виконує адміністративні функції, повинен поважати незалежність і неупередженість суду в цілому та кожного судді; не має вдаватися до дій чи вчинків, які можуть бути загрозою суддівським незалежності, безсторонності та рівності», - зазначено у новій редакції Кодексу.

Заборона дискримінації громадян

Зміни до Кодексу суддівської етики також пропонують конкретизувати види дискримінації, які неприпустимі під час здійснення правосуддя.

«Суддя під час здійснення правосуддя повинен не допускати дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного та соціального походження, майнового стану, стану здоров’я, місця проживання, мовних та інших ознак і не дозволяти цього іншим», - зазначено у змінах до Кодексу.

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики