Народні депутати пропонують, аби замість експертів зброю і вибухівку досліджували звичайні спеціалісти – до чого це може призвести

Замість експертів у спеціалізованих установах народні депутати пропонують доручити звичайним спеціалістам проводити дослідження зброї, наркотичних речовин, вибухотехнічних пристроїв, предметів, речовин і слідів вибуху тощо. Тобто, просто особам «які володіють спеціальними знаннями та навичками». Як писала «Судово-юридична газета», Верховна Рада нещодавно прийняла за основу відповідний законопроект 10075.

В якості причини наділення спеціалістів до цього невластивими повноваженнями автори посилаються на «завантаженість експертних установ».

Зокрема, пропонується внести зміни до КПК, а саме:

1) ч. 4 ст. 71 доповнити новим п. 9, у якому передбачити право спеціаліста надавати довідки та висновки з питань, що належать до сфери його знань стосовно ідентифікації особи, зброї, наркотичних речовин, вибухотехнічних пристроїв, предметів, речовин і слідів вибуху, під час досудового розслідування кримінальних правопорушень;

2)  встановити новим пунктом 5 ч. 2 ст. 99 КПК, що до документів, які за умови наявності в них відомостей, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин під час кримінального провадження, належать довідки, висновки спеціаліста;

3) в ч. 3 ст. 214 врегулювати, що у невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути здійснено отримання довідки, висновку спеціаліста.

Таким чином, по-перше, звичайному спеціалісту, тобто, фактично будь-якій особі зі «спеціальними знаннями» відкривається доступ до криміналістичних видів досліджень зброї, наркотиків, вибухотехнічних пристроїв та речовин. Адже статтею 71 КПК не передбачено якихось особливих вимог до особи спеціаліста, на відміну від статусу експерта.

При цьому зброя, вибухові пристрої і речовини – є об’єктами підвищеної небезпеки – і несуть у собі потенційну можливість спричинити шкоду не тільки не зовсім досвідченому «спеціалісту» під час поводження з небезпечними об’єктами, а й людям, що можуть знаходитися поряд.

Доступ до наркотиків – це також небезпечний фактор, а криміналістичні види експертиз (у тому числі, з ідентифікації особи) чинний закон «Про судову експертизу» забороняє проводити особам, що не працюють в державних спеціалізованих установах.

Проведення зазначених видів досліджень (зброї, трасологічних, почеркознавчих, відео-, звукозапису, портретних, вибухотехнічних, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, молекулярно-генетичних тощо) у сфері судово-експертної діяльності передбачає здійснення повноцінного наукового аналізу на підставі застосування методичних матеріалів (методик та методичних рекомендацій) й відповідного сучасного криміналістичного обладнання на рівні спеціалізованих лабораторій та, як наслідок, оцінювання експертом результатів проведеного дослідження і надання відповідей на поставлені перед ним питання, з подальшим викладенням результатів проведених досліджень у висновку експерта.

Слід нагадати, що наразі, аби отримати право на проведення вказаних видів досліджень, будь-який фахівець, що працює у державній спеціалізованій установі, має, по-перше, надати відповідні медичні довідки про стан здоров’я від лікарів (психіатра, нарколога та інші), а також згідно із законодавством пройти курс підготовки (стажування) за відповідними експертними спеціальностями. Таких вимог для спеціаліста у вказаному законопроекті не передбачено.

По-друге, проведення досліджень з метою надання вказаних довідок та висновків спеціалістами може призвести до знищення об’єктів дослідження через застосування руйнівних методів, що стане на заваді проведенню судової експертизи у необхідних випадках та заведе розслідування злочину у ситуацію «глухого кута».

Крім того, КПК чітко розмежовує сфери застосування спеціальних знань спеціаліста та експерта, а також випадки оформлення результатів їх діяльності у вигляді довідок або висновків.

Так, участь спеціаліста передбачає надання консультативно-довідкової та технічної допомоги при встановленні обставин справи, надання висновків під час досудового розслідування кримінальних проступків та довідок щодо зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису. Діяльність експерта спрямована на отримання нової інформації про фактичні дані і обставини справи, та охоплює усі випадки необхідності застосування спеціальних знань експерта у кримінальному провадженні.

У той же час, законопроект 10075 прирівнює за доказовою значущістю висновок експерта, до якого чинним законодавством передбачено чіткі вимоги щодо його організаційно-правового та методичного забезпечення, та «довідку спеціаліста» або «висновок спеціаліста», що не врегульований за змістом, структурою та вимогами до суб’єкта, який його створює. До речі, введення у чинному КПК як джерела доказів «висновку спеціаліста» під час досудового розслідування кримінальних проступків (ч. 3 статті 214 КПК) піддалося суттєвій критиці науковою спільнотою та продемонструвало неефективність даної норми у правозастосовній практиці. Так, практика їх призначення до судово-експертних установ Міністерства юстиції України практично відсутня. Тож, виникає питання, навіщо створювати аналогічну ситуацію під час розслідування злочинів?

Отже, запропоновані законопроектом зміни матимуть наслідком невизначеність щодо повноважень експертів та спеціалістів, що, в свою чергу, матиме негативний вплив на можливість належної оцінки висновків як експертів, так і спеціалістів, та використання їх як засобів доказування судом чи учасниками кримінального провадження.

Виникає й питання послідовності позиції ініціаторів законопроекту. Так, у пояснювальній записці вони зазначають, що «логічним є наділення спеціалістів повноваженнями на здійснення таких досліджень, як це здійснюється під час досудового розслідування кримінальних проступків». В той же час, «відповідно в подальшому згідно положень КПК даний висновок спеціаліста потребуватиме підтвердження відповідним висновком експерта згідно вимог КПК». Тож незрозуміло, яка логіка складання висновку спеціаліста, коли його все одно треба підтверджувати висновком експерта?

Таким чином, навряд чи законопроект зможе забезпечити розвантаження від «значної завантаженості експертних установ» та «скорочення строків проведення судових експертиз». При цьому таке «підтвердження» стосується виключно висновків спеціаліста, водночас щодо довідок автори законопроекту не надають жодних пояснень стосовно їх подальшого застосування.

Слід підкреслити й те, що розширення прав спеціаліста в аспекті надання ним довідок та висновків під час досудового розслідування злочинів не містить жодних положень щодо вимог до оформлення та змісту цих документів.

Відсутня взагалі і норма про відповідальність спеціаліста за надання завідомо неправдивої інформації у довідці.

Вочевидь, прийняття проекту як закону може призвести до неоднозначного застосовування нових правил на практиці, відповідно, до того, що розслідування будуть «розсипатися», до порушень прав людини та оскаржень відповідних рішень у суді.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.