Суддя відмовилась визнати право адвоката-військовослужбовця на представництво інтересів в суді і отримала дисциплінарну справу

Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя 21 серпня 2024 року відкрила дисциплінарну справу щодо судді Приморського районного суду міста Одеси Тетяни Федчишеної (призначена на посаду судді у 2020 році).

Підставою для відкриття дисциплінарної справи стала скарга адвоката Сергія Федяєва, який наразі є військовослужбовцем.

Адвокат повідомив, що 1 квітня 2024 року суддя Тетяна Федчишена постановила ухвалу, якою залишила без розгляду його заяву, оскільки дійшла висновку, що він не мав повноважень на подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження від імені ТОВ «Компані Фінанс».

На думку Тетяни Федчишеної, оскільки Сергій Федяєв є військовослужбовцем та проходить військову службу у ЗСУ, то його перебування на військовій службі відповідно до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є несумісною з діяльністю адвоката.

У свою чергу Сергій Федяєв зазначив, що здійснення адвокатської діяльності зупиняється за фактом подачі добровільно адвокатом заяви щодо зупинення адвокатської діяльності у зв’язку з виникненням обставин несумісності.

До подання такої заяви адвокатська діяльність не зупинена.

До того ж законодавець не передбачив можливості автоматичного зупинення адвокатської діяльності у зв’язку з виникненням обставин несумісності.

Відтак, доки відомості про здійснення адвокатом адвокатської діяльності внесені в Єдиний реєстр адвокатів України, а адвокат не подав заяву про зупинення адвокатської діяльності, його адвокатська діяльність не припинена Радою адвокатів, то суд не має підстав вважати, що адвокат не має повноваження на надання правничої допомоги.

Сергій Федяєв вважає, що суддя Тетяна Федчишена фактично перебрала на себе функції Ради адвокатів, чим позбавила ТОВ «Компані Фінанс» в особі адвоката Сергія Федяєва доступу до правосуддя.

Крім того, Сергій Федяєв зазначив, що до того ж саме він і є керівником ТОВ «Компані Фінанс», а відтак, згідно до частини третьої статті 58 Цивільного процесуального кодексу юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника.

Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Тетяни Федчишеної.

На свій захист суддя Тетяна Федчишена повідомила, щов ТОВ «Компані Фінанс» звернулося до Приморського районного суду міста Одеси із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа виданого Приморським райсудом.

Ухвалою від 30 січня 2024 року заяву ТОВ «Компані Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні прийнято до розгляду. Призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 13 лютого 2024 року.

Ухвалою від 15 березня 2024 року задоволено заяву представника ТОВ «Компані Фінанс» адвоката Сергія Федяєва про його участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 1 квітня 2024 року заяву ТОВ «Компані Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні залишено без розгляду.

Судом встановлено, що адвокат Сергій Федяєв, звертаючись до суду із клопотанням про його участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, зазначив, що він є військовослужбовцем та проходить військову службу, а на підтвердження вказаних обставин надав підтверджуючі документи.

Із заяви про заміну сторони виконавчого провадження вбачається, що вона підписана та подана до суду представником позивача – адвокатом Сергієм Федяєвим 10 січня 2024 року, тобто під час перебування адвоката Федяєва С.В. на військовій службі, яка відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є несумісною з діяльністю адвоката.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що подаючи 10 січня 2024 року заяву про заміну сторони виконавчого провадження, адвокат Сергій Федяєв мав у розумінні чинного законодавства повноваження на подання такої заяви від імені ТОВ «Компані Фінанс».

На переконання судді Тетяни Федчишеної, суд зобов’язаний перевірити повноваження представника та за наявності відомостей, що свідчать про обставини несумісництва, не може обмежуватися лише тим, що діяльність адвоката у встановленому законом порядку не зупинена. Невиконання адвокатом обов’язку щодо зупинення адвокатської діяльності відповідно до положень частини другої статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та продовження здійснення ним адвокатської діяльності не свідчить про наявність у нього, у розумінні чинного законодавства, повноважень на представництво інтересів заявника.

Доводи скаржника стосовно того, що він є керівником ТОВ «Компані Фінанс» та інформація про це є відкритою, на що судом не звернуто увагу, суддя Тетяна Федчишена вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За правилами частини третьої статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2020 року у справі № 9901/39/20).

Відповідно до частини сьомої статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Суддя звертає увагу, що до заяви ТОВ «Компані Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги, виданий адвокатом Сергієм Федяєвим 9 січня 2024 року на підставі договору про надання правничої допомоги, яким ТОВ «Компані Фінанс» уповноважило адвоката Федяєва С.В. на представництво інтересів заявника у Приморському районному суді міста Одеси.

Інших доказів на підтвердження повноважень Федяєва С. В. до заяви долучено не було. Доказів, які б свідчили про подання відповідної заяви Сергієм Федяєвим у порядку самопредставництва юридичної особи, зокрема як керівником ТОВ «Компані Фінанс», матеріали заяви не містили.

Суддя також зауважує, що довіреність та витяг з реєстру підприємств, на які посилається Сергій Федяєв у скарзі та зазначає про їх долучення, не були додані до заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, як і не додані ним під час її розгляду.

Щодо доводів Сергія Федяєва про наявність у відкритих джерелах інформації про нього як керівника ТОВ «Компані Фінанс» суддя Тетяна Федчишена зазначає, що обов’язок подання документів на підтвердження своїх повноважень процесуальним законом покладено саме на особу, яка звертається до суду з відповідним процесуальним документом, а суд зобов’язаний такі документи перевірити.

Суд не має обов’язку вчиняти дії щодо самостійного отримання додаткових відомостей та документів на підтвердження повноважень особи, яка звернулася до суду. Водночас отримана судом з відкритих джерел інформація не буде з достовірністю свідчити про те, що особа, яка звернулася до суду, може здійснювати представництво юридичної особи без додаткового уповноваження.

Третя дисциплінарна палата ВРП зазначила, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється, зокрема, у разі: подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності (пункт 1 частини першої статті 31); накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю (пункт 3 частини першої статті 31).

Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» несумісною з діяльністю адвоката є військова або альтернативна (невійськова) служба. Відповідно до частини другої вказаної статті у разі виникнення обставин несумісності, встановлених частиною першою цієї статті, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.

Стаття 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що порушення вимог несумісності є дисциплінарним проступком адвоката та підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Порушення адвокатом вимог щодо несумісності може бути підставою для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи приймається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Рада адвокатів України 3 березня 2022 року ухвалила рішення № 24, згідно з яким у період воєнного стану не вважається порушенням вимог щодо несумісності проходження військової або альтернативної (невійськової) служби адвокатами та не застосовується така підстава для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (дане рішення втратило чинність на підставі рішення Ради адвокатів України від 7 червня 2024 року № 26).

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що вирішення питання про можливість здійснення адвокатом адвокатської діяльності є виключною компетенцією уповноважених органів, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Стаття 62 ЦПК України визначає вичерпний перелік документів, які підтверджують повноваження адвоката як представника та не надають суду додаткових повноважень для перевірки правомірності здійснення адвокатом адвокатської діяльності.

На момент звернення ТОВ «Компані Фінанс» до Приморського районного суду міста Одеси із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні суд також не мав сумнівів у повноваженнях адвоката Сергія Федяєва на здійснення представництва, оскільки прийняв до розгляду відповідну заяву.

На сьогодні у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості щодо зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Федяєвим С. В.

Таким чином, дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що вирішення питання про здійснення адвокатом діяльності, яка є несумісною з діяльністю адвоката, та необхідність притягнення його до відповідальності є виключною компетенцією уповноважених органів у порядку, визначеному Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Вказане питання відповідно до вимог ЦПК України не відноситься до компетенції суду під час перевірки повноваження адвоката як представника у судовій справі.

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.