Отримувати і набувати гуманітарну допомогу зможуть суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, які надають комунальні послуги та є операторами об’єктів критичної інфраструктури. Також вони не будуть нести відповідальність за використання гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку.
Відповідний закон про внесення зміни до статті 15 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про гуманітарну допомогу» щодо розширення переліку набувачів гуманітарної допомоги на період дії воєнного стану Верховна Рада ухвалила 21 серпня (законопроект 11155-1).
Так, змінами до статті 15 пропонується в період дії воєнного стану та протягом 12 місяців після його припинення чи скасування визначити отримувачами та/або набувачами гуманітарної допомоги суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, які надають комунальні послуги та є операторами об’єктів критичної інфраструктури.
Таким чином, законопроект розширює не лише коло набувачів, але і отримувачів гуманітарної допомоги.
Також законопроектом пропонується в період дії воєнного стану та протягом 12 місяців після його припинення чи скасування не застосовувати до суб’єктів господарювання, які надають комунальні послуги та є операторами об’єктів критичної інфраструктури, положення абзацу третього ч. 2 статті 12 цього Закону.
Водночас, ч. 2 статті 12 Закону «Про гуманітарну допомогу» визначається перелік порушень законодавства про гуманітарну допомогу, що тягнуть за собою кримінальну або адміністративну відповідальність.
Зокрема до таких порушень віднесено використання гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку.
Як зазначає Головне юридичне управління Верховної Ради, визначення поняття гуманітарної допомоги має дуже широке значення, а саме «гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з мотивів гуманності отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують допомоги у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, скрутним фінансовим становищем, введенням воєнного або надзвичайного стану, виникненням надзвичайної ситуації або тяжкою хворобою конкретної фізичної особи, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту»,.
Це, в свою чергу, не сприяє правовій визначеності, зокрема яка саме допомога використовуватиметься з метою отримання прибутку суб’єктами господарювання, грошові кошти чи надання послуг тощо.
«Також слід звернути увагу, що за своєю суттю гуманітарна допомога надається з метою підтримки суб’єктів господарювання, які її потребують, а не з метою збагачення цих суб’єктів» - додали у ГЮУ Верховної Ради.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.