Військові можуть залишитися без зарплат вже у кінці вересня, якщо Верховна Рада не встигне додати на оборону 500 млрд грн і прийняти підвищення податків – Роксолана Підласа

Україні не вистачає для фінансування Сил оборони 500 млрд грн до кінця 2024 року, у тому числі, зарплат військовим. Якщо Верховна Рада не встигне внести зміни до поточного бюджету, то військові ризикують залишитися без грошового забезпечення вже під кінець вересня 2024 року, зазначила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа у інтерв’ю ЕП.

Проблема у тому, як зазначила Підласа, що коли урядовці робили наближення видатків, то в розписі «переставляли» кошти з клітинки видатків на зарплату у вересні, жовтні, листопаді в клітинку закупівлі зброї на початку року.

Роксолана Підласа пояснила, як Україна опинилися в ситуації, що посеред року не вистачає 500 млрд на оборону.

«Основною причиною є відсутність поставок зброї від США в першому кварталі. Ми зробили наближення видатків оборони на майже 5 мільярдів доларів.

Тобто видатки з вересня, жовтня, листопада і грудня були наближені на початок року і використані для закупівлі зброї, яку ми змушені були купувати за власний кошт, тому що від США тоді нічого не надходило.

Крім того, Верховна Рада проголосувала за додаткові доплати для військовослужбовців, які проводять понад 30 днів на «нулі» – 70 тисяч грн. Ба більше, коли бюджет на 2024 рік лише ухвалювався, там передбачали 1,5 трильйона гривень на оборону, хоча у 2023 році провели 1,8 трильйона гривень видатків. Тобто вже тоді була різниця і ми розуміли, що потрібно буде додавати видатки на 2024 рік» - зазначила вона.

За її словами, потрібно, аби зміни до бюджету були підписані і запрацювали до середини вересня.

«Коли робили наближення, то в розписі «переставляли» кошти з клітинки видатків на зарплату у вересні, жовтні та листопаді в клітинку закупівлі зброї на початку року. Тобто щоб в кінці вересня виплатити грошове забезпечення військовослужбовцям, потрібно ухвалити бюджет і підписати його до середини вересня» - підкреслила голова Бюджетного комітету.

Стосовно того, чому Кабмін «тягнув» до кінця літа, аби поставити питання, вона зазначила, що, на її думку, Уряд чекав ухвалення закону про мобілізацію і не міг спланувати зміни через недостатність інформації.

«Якщо пригадуєте, то на початку року була дискусія про те, що потрібно мобілізувати 500 тисяч осіб. І це були зовсім інші цифри, інші додаткові видатки, на які нам довелося б шукати набагато більший ресурс, ніж зараз.

Мені здається, що Мінфін чекав, поки Верховна Рада ухвалить закон про мобілізацію, щоб оцінити її вплив на додаткову потребу у видатках бюджету. Крім того, ішов четвертий перегляд програми з МВФ, який потрібно було пройти перед тим, як реєструвати зміни до бюджету, аби не зірвати програму і фінансування гуманітарних видатків» - вказала вона.

Як відомо, відповідний законопроект Кабміну 11417 про збільшення видатків на оборону на 500 млрд наразі внесений у Верховну Раду. Зокрема, там йдеться про те, що Прикордонна служба отримає додатково 41,9 млрд, Нацполіція – 15,2 млрд, СБУ – 5,1 млрд.

Паралельно для фінансування цих видатків потрібно підвищити податки. Як раніше писала «Судово-юридична газета», підвищення з 1,5% до 5% військового збору з зарплат громадян дасть до бюджету близько 45 млрд грн у 2024 році, а встановлення обов’язку сплати військового збору особами, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації, у розмірі 15% від вартості – принесе 10 млрд грн. Це передбачає законопроект Кабміну 11416 про підвищення податків.

«Якщо ми говоримо про податкові зміни, то вони набувають чинності, як правило, з першого числа наступного за ухваленням місяця. Аби це було можливо з 1 вересня 2024 року, потрібно їх ухвалити в кінці серпня. Думаю, у нас буде така можливість.

Сподіваюся, що 20 серпня ми зберемося, проголосуємо за законопроект про заборону релігійних організацій, пов'язаних з країною-агресором, і перейдемо до питання податків та бюджету. Це буде перше читання, після якого буде ще друге. Спробуємо скоротити строки подання правок між ними до семи днів. Не гарантую, що народні депутати це підтримають, але ми будемо намагатися.

До того ж, питання податків – це питання компромісу. Його можна знайти до голосування в першому читанні і не відкладати на останній момент» - зауважила Підласа.

На питання, чи будуть переглядатися видатки в секторі оборони голова Комітету вказала, що «виглядає так, що політично Верховна Рада не буде скорочувати видатки на сектор безпеки і оборони».

«З одного боку, це добре, тому що в нас є зобов’язання фінансувати оборону на найвищому рівні. З іншого – у цьому є недолік, бо це часто не дозволяє нам оцінювати ефективність видатків.

Проте я не думаю, що ефективність видатків у попередніх періодах має бути підставою, щоб давати чи не давати гроші на оборонні видатки в майбутньому.

Якщо ми бачимо, що кошти на закупівлю снарядів використовувалися неефективно, це не означає, що ми більше не будемо купувати снаряди чи треба скоротити на це видатки. Ми не можемо собі цього дозволити» - зауважила Роксолана Підласа.

Також, за її словами, наразі у Резервному фонді із закладених під час ухвалення бюджету 42 млрд грн лишилося лише близько 600 млн грн.

«Під час ухвалення бюджету у Резервний фонд заклали близько 42 мільярдів гривень. Протягом цього року Кабмін збільшив його розмір до 56 мільярдів. Однак з цієї суми наразі залишилися лише 592 мільйони. Резервний фонд створюється для непередбачуваних видатків. Хоча більшу частину цих грошей дійсно витратили на потреби оборони та фортифікації» - вказала вона.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.