Верховна Рада кардинально змінить підхід до кримінальної відповідальності підприємств за корупційні злочини

До підприємств зможуть застосовувати тимчасові обмеження в діяльності. Зокрема, коли мають місце фактичні обставини, що свідчать про незабезпечення виконання покладених на юридичну особу чи її уповноважену особу законом чи установчими документами обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення злочинів за статтями 209, 369, 369-2 КК стосовно посадових осіб іноземних держав, іноземних третейських суддів, особи, посадових осіб міжнародних організацій (працівників міжнародної організації чи будь-яких інших осіб, уповноважених такою організацією діяти від її імені) тощо. Йдеться про легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, пропозицію хабаря і зловживання впливу стосовно цих осіб. 

Так, у Верховній Раді 25 липня зареєстровано законопроект 11443 щодо приведення у відповідність з міжнародними стандартами відповідальності юридичних осіб за вчинення корупційних кримінальних правопорушень.

Серед ініціаторів – голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, перший віце-спікер парламенту Олександр Корнієнко, голова Комітету ВР з питань бюджету Роксолана Підласа, народний депутат Григорій Мамка та інші.

Проектом пропонуються зміни до Кримінального кодексу, якими передбачаються:

• підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи;
• підстави для звільнення юрособи від застосування заходів кримінально-правового характеру;
• збільшення розміру штрафів, які застосовуються до юридичних осіб як основний захід кримінально-правового характеру та можливість застосування додаткових (нефінансових) заходів кримінально-правового характеру;
• правила застосування заходів кримінально-правового характеру та обмеження на ліквідацію юридичних осіб за спеціальною процедурою;
• можливість застосування спеціальної конфіскації на підставі ухвали про застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи та випадки застосування спеціальної конфіскації за такої підстави.

До юридичної особи можуть застосовуватись і додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру, зокрема тимчасові обмеження діяльності юридичної особи або тимчасове обмеження в отриманні прав та переваг.

Тимчасове обмеження діяльності юридичної особи – це заборона для юридичної особи протягом визначеного судовим рішенням часу здійснювати певний вид та/або види діяльності. Зокрема брати участь у публічних закупівлях; користуватись ліцензією (зупинити дію ліцензії); брати участь у приватизації державного та комунального майна; брати участь в оренді державного та комунального майна (у тому числі продовженні договору оренди); отримувати, продовжувати строк дії спеціального дозволу на користування надрами (у тому числі зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами); брати участь в органах соціального тристороннього діалогу; купувати облігації внутрішніх державних позик України; створювати та брати участь у роботі саморегульованих організацій; надавати та отримувати рекламу; здійснювати спонсорство; брати участь у державно-приватному партнерстві; брати участь у спільних підприємствах.

Тимчасове обмеження в отриманні прав та переваг – це заборона для юридичної особи протягом визначеного судовим рішенням строку отримувати визначені законодавством України права та/або переваги.

Зокрема одержувати будь-які пільги та активи від держави та громади, залучати, використовувати, освоювати кошти міжнародних технічних проєктів та міжнародних фінансових операцій; отримувати державну допомогу суб’єктами господарювання (бути отримувачем державної допомоги); набувати статусу резидента Дія Сіті; отримувати державну та іншу фінансову підтримку експортної діяльності.

У Кримінальному процесуальному кодексі передбачать окрему главу 37-1 , яка регламентує кримінальне провадження щодо застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб у спеціальному порядку, у розділі VI «Особливі порядки кримінального провадження»

Строк застосування додаткових (нефінансових) заходів кримінально-правового характеру визначатиметься судом і може становити від шести місяців до трьох років.

Як пояснюють автори, у 2022 році Україна розпочала процес приєднання до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Одним із обов’язкових кроків на шляху до членства в ОЕСР є ратифікація Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях, яка також є одним з найвищих антикорупційних стандартів, необхідних для наближення України до членства в ЄС.

Основною вимогою Конвенції є встановлення автономної юридичної відповідальності юридичних осіб за підкуп іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. На сьогодні немає уніфікованого підходу щодо запровадження відповідальності юридичних осіб за підкуп іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях, проте найбільш сталою і поширеною серед країн – членів ОЕСР є кримінальна модель відповідальності.

Саме до такого підходу Україну закликає ОЕСР у листі Голови Робочої групи. Цей же підхід застосовано у статті 16 проєкту Директиви Європейського парламенту та Ради щодо боротьби з корупцією1 , прийняття якої очікується на початку 2025 року, після чого вона стане елементом acquis Європейського Союзу, до якого необхідно буде адаптувати українське законодавство.

Запроваджена у 2014 році кримінальна відповідальність юридичних осіб у вигляді заходів кримінально-правового характеру не задовольняє вимоги Конвенції. Наприклад, перелік санкцій, які можуть бути застосовані до юридичної особи в Україні досить обмежений і вони є незбалансованими, де з одного боку є незначні розміри штрафів, які не досягають мети покарання та запобігання повторним правопорушенням, а з іншого боку конфіскація майна та ліквідація юридичної особи, які ставлять під загрозу існування юридичних осіб та можливість продовження ними господарської діяльності.

Саме тому виникла потреба кардинально змінити підхід до притягнення до відповідальності юридичної особи за вчинення від її імені та/або в її інтересах кримінального правопорушення.

Для реалізації зазначеної мети та забезпечення імплементації Конвенції Україні необхідно внести зміни до Кримінального кодексу і КПК, зокрема, передбачити:

• підстави для застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи незалежно від притягнення до відповідальності фізичної особи,
• розширений перелік заходів кримінально-правового характеру та збільшення розміру штрафу, який може застосовуватись до юридичної особи,
• можливість застосування спеціальної конфіскації на підставі ухвали суду про застосування заходів кримінально-правового характеру.
• можливість організації кримінального провадження щодо застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб у спеціальному порядку, тобто окремо від кримінального переслідування фізичних осіб.

Цей механізм буде передбачений лише для кримінальних правопорушень, визначених статтями 209, 369, 3692 КК вчинених щодо службових осіб, передбачених у частині 4 статті 18 КК, що допоможе перевірити його ефективність на практиці щодо цієї конкретної категорії злочинів. У подальшому з урахуванням здобутого практичного досвіду та у разі ефективності запропонованого механізму кримінальної відповідальності юридичної особи його дія буде розширена і на інші категорії кримінальних правопорушень.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.