Як відомо, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим КК діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 51 тисячі грн або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
У Верховній Раді зареєстровано законопроект 11365 про внесення змін до КПК щодо удосконалення порядку здійснення дізнання та судового розгляду кримінальних проступків. Автор – народний депутат від «Слуги народу» Максим Павлюк.
Зокрема, пропонується внести зміни до статті 298-2 «Затримання уповноваженою службовою особою особи, яка вчинила кримінальний проступок».
Так, депутати пропонують встановити, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального проступку у випадках:
1) якщо цю особу застали під час або одразу після вчинення кримінального проступку, або замаху на його вчинення;
2) якщо очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці вказують на те, що саме ця особа вчинила кримінальний проступок. Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального проступку, також за умови, якщо вона ухиляється від органів досудового розслідування чи суду.
Затримання особи, яка підозрюється у вчинені кримінального проступку, здійснюється не більш як на 3 години з моменту фактичного затримання.
Виключається норма про те, що затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, передбачений статтею 286-1 КК (порушення ПДР у стані сп’яніння), з ознаками перебування у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують її увагу та швидкість реакції, здійснюється не більш як на 3 години з обов’язковим доставленням такої особи до медичного закладу для забезпечення проходження відповідного медичного освідування.
Передбачається, що особу може бути затримано:
1) до 24 годин – за умови, якщо особа перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння та може завдати шкоди собі або оточуючим, та з дотриманням вимог статті 211 КПК;
2) до 72 годин – за умов, якщо особа відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір, чи намагається залишити місце вчинення кримінального проступку, або ухиляється органів досудового розслідування чи суду, та з дотриманням вимог статті 211 КПК. Про затримання особи складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 КПК, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 КПК; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов’язків затриманого. У разі якщо на момент затримання прізвище, ім’я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору.
Також внести зміни до статті 148 щодо тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом.
Нагадаємо, відповідно до ст. 148 КПК тимчасово вилученими можуть бути документи, які посвідчують користування таким спеціальним правом:
1) право керування транспортним засобом або судном;
2) право полювання;
3) право на здійснення підприємницької діяльності;
4) право на володіння та носіння зброї.
Автори законопроекту пропонують встановити, що у разі наявності достатніх підстав вважати, що для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, необхідно тимчасово обмежити підозрюваного у користуванні спеціальним правом, слідчий, дізнавач, прокурор, інша уповноважена службова особа мають право тимчасово вилучити документи, які посвідчують користування спеціальним правом, у законно затриманої ними особи в порядку, передбаченому статтею 208 або статтею 298-2 КПК.
Слідчий, дізнавач, прокурор, інша уповноважена службова особа під час законного затримання та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол.
Після складення протоколу про тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, слідчий, дізнавач, прокурор, інша уповноважена службова особа зобов'язана передати тимчасово вилучені документи на зберігання у порядку, встановленому Кабміном.
Крім того, пропонується внести зміни до статті 168 «Порядок тимчасового вилучення майна», відповідно до яких тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 КПК. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов’язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, дізнавача, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно.
Слідчий, дізнавач, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов’язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.
Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, дізнавача, прокурора, зазначеного в ухвалі.
У статті 192, яка регулює подання клопотання про застосування запобіжного заходу після затримання особи без ухвали про дозвіл на затримання, пропонується встановити, що прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а якщо це неможливо у строк, передбачений частиною другою статті 211 цього Кодексу, - до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана.
Також передбачені зміни до статті 219 КПК «Строки досудового розслідування».
Так, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:
1) протягом місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) протягом 2 місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину
Строк досудового розслідування може бути продовжений, але при цьому загальний строк досудового розслідування щодо проступків не може перевищувати 2 місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.