Як раніше повідомлялося, від ідеї економічного бронювання поки відмовилися. Однак у останньому інтерв’ю ВВС голова Комітету ВР з питань національної безпеки Олександр Завітневич заявив, що «все одно якийсь баланс ми будемо шукати, тому що фронту без тилу не буває, і тилу без фронту не буде. Без нашої економіки, без податків не буде, за що фінансувати фронт». За його словами, «економічне бронювання в якомусь вигляді точно буде». Коли саме – він не уточнив.
Раніше про можливість запровадження економічного бронювання заявляв голова Комітету ВР з питань податкової політики Данило Гетманцев. Він зазначав, що правила економічного бронювання можуть з’явитися у законопроекті 11084 про створення в Україні «клубу білого бізнесу». Основні критерії потрапляння до такого «клубу» — це рівень сплати податків і рівень заробітної плати, який підприємець платить своїм працівникам.
Активно підтримує ідею економічного бронювання голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.
Так, у Верховній Раді 11 червня зареєстрували законопроекти 11331 «Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки» та 11332, які стосуються економічного бронювання. Зокрема законопроект 11332 передбачає внесення змін до Податкового кодексу України «щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних».
Ініціатором законопроектів виступає голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха. Текстів законопроектів станом на 12 годину 12 червня, за традицією, не опубліковано.
Втім, як зазначив сам Наталуха, «незабаром ми подамо два альтернативних законопроекти, що будуть включати:
«В пʼятницю ми разом з колегами зареєстрували Проект Закону №11331 «Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки».
Він має допомогти долати ті виклики, які виникли в українських виробників через повномасштабне вторгнення.
Роками українська промисловість жила без власного закону. Як сирота перекидувалася між міністерствами, забута та нецікава нікому. У новому законі «Про промислову політику» буде вичерпний перелік інструментів та механізмів, за якими держава зможе підтримувати українського виробника:
Нарешті визначатиметься перелік стратегічних галузей промисловості України.
Створюється Державний фонд розвитку промисловості, який надаватиме позики, гранти та іншу допомогу перспективним проектам.
Запроваджується система спеціальних інноваційних та інвестиційних контрактів між Кабінетом Міністрів України та інвесторами.
Для критичних технологій впроваджується програма співфінансування проєктів на пільгових умовах.
Але це ще не все.
В умовах війни економіка — це зброя.
Ми можемо боротись за власну свободи лише до тих пір, поки у нас є для цього ресурси.
Це дуже проста формула, яку озвучив Президент Зеленський: «або працюєш, або воюєш».
В ці часи робота будь-якого бізнесу залежить від прогнозованості, і перше питання, яке турбує більшість виробників сьогодні - це чи зможе він зберегти для себе критичних працівників?
Тому, у законі ми заклали концепцію «економічного бронювання», яка дозволить зберегти для економіки важкозамінних спеціалістів.
Як вона працюватиме:
Кожен субʼєкт господарювання, який сплачує підвищений військовий збір у 20 000 грн на місяць за працівника — має можливість його забронювати.
Сплата підвищеного збору відбувається не працівником, а самим бізнесом. Він сам визначає, хто для нього найбільш критичний і підтверджує це відповідними податками.
Бронювання поширюється на кожен субʼєкт господарювання, що нівелює проблему, наприклад, з неможливістю броні для представництв міжнародних компаній чи ФОПів. Останні можуть забронюватися, якщо підтвердять реальне ведення діяльності протягом останнього року.
Відсоткову межу заброньованих та процедуру визначатиме Кабмін. Механіка сплати підвищеного військового збору окреслена у повʼязаному законопроекті №11332 «щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов’язаних».
Ці законопроекти — результати піврічної роботи величезної команди людей, яка невпинно 24/7 проводили консультації, моделювали різні сценарії та вели діалог, як з урядовцями, так і з бізнесом.
Незабаром ми подамо два альтернативних законопроекти, що будуть включати:
Так, це амбітний крок, але саме він здатен забезпечити безперервну та прогнозовану роботу наших підприємств» - зазначив Дмитро Наталуха.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.