Досудове розслідування звелося лише до хаотичних обшуків, вилучення майна і грошових коштів – Верховний Суд залишив в силі вирок прокурору

Якщо службова особа прокуратури здійснює розслідування кримінального провадження з метою збагачення за рахунок матеріальних цінностей, здобутих під час такого розслідування, то це свідчить про наявність у її діях саме корисливого мотиву як ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, а не ознак службової недбалості, визначених ст. 367 КК. Невиконання обов’язку, вимоги про повернення майна свідчить про закінчення привласнення. Про це у своїй постанові від 18 квітня 2024 року зазначила колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду по справі №758/6794/18.

Обставини справи

Старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України, який в подальшому обіймав посаду заступника начальника департаментів – начальника управління Генеральної прокуратури України визнано винуватим у тому, що він при проведенні розслідувань кримінальних правопорушень під час проведення обшуку відшукав і вилучив, крім іншого майна, грошові кошти в розмірі 9025 доларів США, 54 878 грн та 137 782 грн, вніс їх до протоколу слідчої дії, однак грошові кошти не облікував та до уповноваженої банківської установи для зберігання не передав, а привласнив шляхом зловживання службовим становищем.

У такий же спосіб він у подальшому повторно заволодів грошовими коштами в сумі 8600 грн, відеореєстратором з накопичувачем на жорстких магнітних дисках, вартістю 1392,50 грн.

Потім він, зловживши службовим становищем, розтратив майно, вилучене за результатами проведення слідчих дій у кримінальному провадженні щодо незаконного зайняття гральним бізнесом, вартістю 813 887,44 грн.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

ВАКС вироком засудив працівника Генеральної прокуратури України за ч. 3 ст. 191; ч. 4 ст. 191; ч. 5 ст. 191 КК. Апеляційна палата ВАКС змінила цей вирок та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження у частині засудження за ч. 3 ст. 191 КК (за епізодом заволодіння ним накопичувачем на жорстких магнітних дисках) скасувала, а кримінальне провадження у цій частині закрила у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді й вичерпанням можливостей їх отримати.

Також суд апеляційної інстанції пом’якшив призначене особі покарання і зменшив розмір стягнутих процесуальних витрат.

АП ВАКС остаточно визначила покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права обіймати посади в судах, правоохоронних органах, адвокатурі на строк 3 роки та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

У касаційних скаргах сторона захисту стверджувала про незаконність засудження працівника прокуратури за ст. 191 КК.

Позиція Касаційного кримінального суду

ККС ВС залишив без змін рішення судів попередніх інстанції. Касаційний кримінальний суд зазначив, що суди попередніх інстанцій перевірили та визнали безпідставними доводи сторони захисту про відсутність у діях працівника Генеральної прокуратури України корисливого мотиву.

ККС указав, що засудженому інкримінувалося привласнення шляхом зловживання службовим становищем – такий спосіб учинення злочину полягає в невиконанні діяння, яке особа може та повинна виконати за своїм службовим становищем. Тому невиконання обов’язку, вимоги про повернення вже свідчить про закінчення привласнення.

Корисливий мотив є ознакою суб’єктивної, а не об’єктивної сторони складу злочину. Як встановлено судовою практикою, чинний КПК не містить заборони щодо встановлення елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих (стосовно цього елемента доказування) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв’язку.

Те, що вилучені в ході обшуків кошти засуджений утримував з метою їх звернення на свою користь, підтверджено тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалося слідчими Генеральної прокуратури України усупереч завданням, що передбачені ст. 2 КПК.

Так, згідно з висновком службового розслідування замість вжиття відповідних заходів до притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, збирання належних і допустимих доказів, досудове розслідування звелося лише до хаотичних обшуків, вилучення майна і грошових коштів.

Свідок, будучи старшим групи прокурорів, після передачі провадження до прокуратури м. Києва також підтвердив, що матеріали провадження не мали жодної судової перспективи (під час досудового розслідування особи були допитані формально; не було встановлено, хто був причетний до злочинної діяльності; були відсутні речові докази, які можна було б направити на експертизу).

Збагачення за рахунок матеріальних цінностей, здобутих у ході розслідування провадження, підтверджується іншими епізодами злочинної діяльності, зокрема, продажем раніше вилученого грального обладнання. Вищенаведене свідчить про наявність у діях обвинуваченого саме корисливого мотиву, а не ознак службової недбалості.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.