Кримінальна відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду не виключається в разі залишення піднаглядним свого місця проживання у зв’язку з припиненням шлюбних відносин із жінкою за ініціативою самого піднаглядного і за відсутності об’єктивних перешкод для проживання за обраним ним місцем проживання. Про це зазначив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові від 11 квітня 2024 року по справі №127/10569/23.
Обставини справи
Чоловіку, який звільнився з місць позбавлення волі, суд встановив адміністративний нагляд із забороною на період нагляду виїжджати за межі району обраного місця проживання з будь-яких причин без дозволу керівництва РВП ГУ НП, та забороною виходу з будинку (квартири) з 21:00 до 05:00 наступного дня за місцем проживання.
Піднаглядного визнано винуватим у тому, що він 12 разів був відсутній за обраним місцем проживання, у зв’язку з чим суд двічі визнавав його винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 187 КУпАП. У подальшому піднаглядний самовільно залишив обране місце проживання, де у тому числі проживав разом із жінкою, з якою підтримував фактичні шлюбні відносини, та іншими особами, якими йому надано дозвіл на користування зазначеним майном.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
Місцевий суд вироком засудив піднаглядного за ст. 395 КК. Апеляційний суд залишив без змін цей вирок місцевого суду. У касаційній скарзі захисник стверджував про незаконність засудження його підзахисного з огляду на те, що останній мав знаходитись за адресою, яка є місцем проживання його дівчини, однак через нетривалий час їх стосунки припинилися, внаслідок чого засудженому не було де жити, він ночував у друзів або на вулиці, а тому не міг виконати обмеження не покидати місце проживання, оскільки не мав житла.
Позиція ККС ВС
Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій. ККС ВС указав, що обставиною, яка виключає відповідальність за ст. 395 КК, є наявність зі сторони піднаглядного поважних причин для неприбуття до обраного місця проживання у встановлений строк або для самовільного його залишення.
Такими причинами можуть бути, наприклад, тяжка хвороба, загибель близьких, стихійне лихо тощо, а також обставини, передбачені статтями 39-41 КК. Відповідальність за ст. 395 КК виключається і за умови, якщо адміністративний нагляд було встановлено за відсутності для цього законних підстав.
ККС зазначив, що з огляду на обставини, які були встановлені судами попередніх інстанцій за результатом дослідження доказів (показань свідків та наданих стороною обвинувачення письмових доказів), він погоджується з висновками, наведеними в оскаржуваних рішеннях про те, що залишення свого місця проживання у зв’язку з припиненням за ініціативою самого засудженого шлюбних відносин, при тому, що для проживання за вказаною адресою, крім волевиявлення засудженого, не було встановлено будь-яких перешкод, у даному випадку, не є тією обставиною, що виключає кримінальну відповідальність піднаглядного за ст. 395 КК.
Також ККС звернув увагу на те, що судами попередніх інстанцій було встановлено, що письмової заяви від засудженого про залишення місця проживання до відповідних органів не надходило та він не мав на те офіційного дозволу органів поліції, а будь-яких інших поважних причин, які б виключали відповідальність засудженого за ст. 395 КК матеріали кримінального провадження не містять.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.