Верховний Суд визначив, що факт спонукання працівниками поліції голови міськради до дачі хабаря свідчить про відсутність ознаки складу злочину – прямого умислу

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду зауважив, що провокація злочину працівниками поліції шляхом маніпулятивного психологічного впливу при спілкуванні з головою міськради спровокувала останнього до пропозиції надання працівникам поліції хабаря і змусило його позичити у знайомого кошти для того, щоб запобігти створенню перешкод у реалізації планів розвитку громади. На думку ВС, це свідчить про відсутність обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК, – прямого умислу. Про це ККС ВС вказав у постанові від 2 квітня 2024 року по справі №450/374/18.

Обставини справи

Органами досудового розслідування голова міської ради обвинувачувався у тому, що він висловив пропозицію, обіцянку про надання ним неправомірної вигоди і надав неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США начальнику відділу Національної поліції, який є особою, що займає відповідальне становище, та старшому оперуповноваженому цього ж відділу за вжиття ними заходів щодо непритягнення його до кримінальної відповідальності в межах кримінального провадження за фактом службового підроблення офіційних документів посадовими особами міської ради під час придбання сміттєзбиральної техніки.

Місцевий суд вироком виправдав голову міської ради у пред’явленому обвинуваченні у зв’язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК. Апеляційний суд залишив без змін цей вирок місцевого суду.

У касаційній скарзі прокурор стверджував,що апеляційний суд залишив поза увагою доводи сторони обвинувачення про те, що, визнаючи всі докази недопустимими як такі, що отримані внаслідок провокації злочину працівниками правоохоронного органу, місцевий суд не дав оцінку кожному конкретному доказу.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд залишив без змін ухвалу суду апеляційної інстанції. В обґрунтування позиції ККС послався на те, що суди встановили, що досліджені судом першої інстанції записи розмов голови міської ради з працівниками поліції не підтверджують версію правоохоронців про пропонування неправомірної вигоди саме обвинуваченим. Аналіз аудіо-, відео записів та протоколу, складеного за результатами проведення НСРД, на переконання суду свідчить, що саме працівники поліції були не тільки ініціаторами зустрічі з головою міської ради, а й доволі «активними» ініціаторами в спілкуванні з ним та здійснювали провокування обвинуваченого.

Вони послалися на тривале і наполегливе створення агентами у голови міської ради враження безвихідної для нього ситуації і їх необмежених можливостей повернути її як йому на користь, так і на шкоду. Суд першої інстанції дав розгорнутий аналіз розмов між головою міської ради, правоохоронцями у вироку.

Суди констатували, що саме маніпулятивна поведінка працівників поліції при спілкуванні спровокувала голову міської ради до пропозиції надання їм неправомірної вигоди в озвученій ними сумі, що змусило його позичити у знайомого 2 тисячі доларів США для того, щоб запобігти створенню перешкод у реалізації планів розвитку громади.

На підставі цього аналізу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що факт провокації злочину працівниками поліції шляхом маніпулятивного психологічного впливу останніх на голову міської ради, що має наслідком відсутність обов’язкової ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК, – прямого умислу. ККС констатував, що такі висновки судів попередніх інстанцій є правильними.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.