Верховна Рада схвалила зміни до Кодексу з процедур банкрутства щодо превентивної реструктуризації

Верховна Рада 9 травня ухвалила за основу зміни до Кодексу з процедур банкрутства та інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради ЄС 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації.

Проект розроблено на виконання умов укладеного 16 січня 2023 року Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та ЄС як Кредитором (щодо Інструменту надання підтримки Україні на 2023 рік (макрофінансова допомога +) на суму до 18 мільярдів євро про рамки превентивної реструктуризації, про списання боргу та дискваліфікацію, про заходи для підвищення ефективності процедур, пов’язаних із реструктуризацією, неплатоспроможністю та списанням боргу.

Для цього пропонується внести зміни відповідні зміни до Кодексу з процедур банкрутства (КУПБ), Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, законів «Про виконавче провадження», «Про судовий збір», «Про банки і банківську діяльність», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», «Про страхування», «Про виконавче провадження», «Про фінансову реструктуризацію».

Зміни до КУПБ стосуються зокрема діяльності арбітражних керуючих, питань, пов’язаних з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство тощо, тобто, не тільки учасників превентивної реструктуризації.

Зокрема, ст. 1 КУПБ доповнюється визначенням змісту поняття «загроза неплатоспроможності», під якою розуміється фінансово-господарський стан боржника, який характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі у строк передбачений для виконання цих зобов’язань.

У новій частині 2 ст. 3 КУПБ визначається, що Державний орган з питань банкрутства забезпечує формування та ведення веб-порталу запобігання неплатоспроможності.

У редакції ст. 4 КУПБ передбачається, що у разі виникнення ознак неплатоспроможності чи її загрози, а також у разі отримання боржником повідомлення від осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, керівник боржника зобов’язаний надіслати засновникам (учасникам,  акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника, а також іншим органам управління до компетенції яких належить вирішення цих питань відомості щодо наявності ознак неплатоспроможності чи її загрози.

У ч. 5 нової редакції ст. 4 КУПБ надається визначення змісту терміну «превентивна реструктуризація».

Також у КУПБ встановлюється, що працівники боржника можуть ініціювати перед ним питання відкриття процедури превентивної реструктуризації. Однак, як вказує ГНЕУ ВР, порядок, в якому вони приймають відповідне рішення у проекті не визначений, тобто у даному випадку відсутній механізм реалізації зазначеного правового припису.

У ч. 6 нової редакції ст. 5 КУПБ передбачається, що «у разі ініціювання боржником процедури превентивної реструктуризації стосовно боржника, щодо якого наявні обставини, передбачені ч. 6 статті 34 цього Кодексу, на такого боржника покладається обов’язок підвищеного стандарту доказування щодо перспективності виконання плану превентивної реструктуризації». Однак в чому полягає зазначений підвищений стандарт доказування у проекті не визначається.

Комітет з питань економічного розвитку розглядав даний законопроект ще на засіданні 4 грудня 2023 року. Судячи з його висновку, до другого читання документ може зазнати суттєвих змін.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.