Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя розглянув кримінальну справу військовослужбовця Національної гвардії, який залишив місце служби в умовах воєнного стану.
Як зазначено у матеріалах справи, військовослужбовець за мобілізацією Павло Г. 20 травня 2023 року наказом командира військової частини був зарахований на посаду топогеодезиста відділення артилерійської розвідки гаубичного артилерійського дивізіону однієї з бригад Національної гвардії, яка діє на запорізькому напрямку.
Однак вже 22 травня Павло Г. був госпіталізований у запорізьку лікарню швидкої медичної допомоги з переломом пальця правої руки для проходження стаціонарного лікування.
24 травня Павло Г. раптом зник з лікувального закладу, але в місці дислокації підрозділу він також не з’явився.
В судовому засіданні провину Павло Г. визнав, разом з тим, він повідомив, що став свого роду «жертвою обставин».
З початком повномасштабного вторгнення Павло Г., який, за його словами, займався підприємницькою діяльністю в Одесі, добровільно вступив до лав Збройних Сил. Однак у травні 2023 року його перевели з ЗСУ до Національної гвардії.
У травні 2023 року у військовослужбовця захворіла мати і він попросив командира надати йому відпустку, надавши командиру й відповідну довідку про стан здоров’я матері. Втім, у наданні відпустки Павлу Г. командування відмовило.
Павло Г. з цього приводу навіть звернувся на «гарячу лінію» щодо проблем, які виникають у військових.
Потім у Павла Г. стався конфлікт з іншими військовослужбовцями, які під час бійки зламали йому палець.
Як зазначив сам Павло Г., підставою для конфлікту стало те, що він перебуває на замісній підтримувальній терапії та приймає метадон (препарат для лікування наркотичної залежності).
Через зламаний палець військовослужбовця доставили до травматологічного відділення запорізької лікарні швидкої медичної допомоги, де Павлу Г. зробили операцію.
Однак згодом прямо у лікарню до Павла Г., за його словами, приїхали військовослужбовці з його частини, які погрожували розправитися з ним.
Через такий стан речей Павло Г. покинув лікарню та поїхав додому у Черкаську область. Звідти він подзвонив своєму безпосередньому командиру та повідомив, що знаходиться вдома, а також розповів, що стало причиною його втечі. Також Павло Г. попросив командира вплинути на інших військовослужбовців, щоб вони припинили цькувати його.
Крім того, Павло Г. повідомив командиру, що йому потрібно вирішити деякі питання, пов’язані з підприємницькою діяльністю, зокрема, вирішити долю приміщення, яке він орендував у місті Одеса.
У липні Павла Г. затримали на блокпості в місті Одеса, куди він нібито приїхав для вирішення питань підприємницької діяльності. Після затримання, Павла Г. під конвоєм доставили у Запоріжжя. Як виявилося, Павло Г. став фігурантом кримінального провадження за ч. 5 ст. 407 (самовільне залишення військової частини або місця служби, вчинені в умовах воєнного стану, покарання – позбавлення волі на строк від 5 до 10 років) Кримінального кодексу.
У вересні минулого року суд обрав Павлу Г. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Запорізькому СІЗО, але за нього внесли заставу у розмірі 53,7 тис. гривень.
Павло Г. також розповів суду, що після зникнення з лікарні він намагався звільнитися з військової служби, зокрема, через хворобу матері, однак надіслані ним у військову частину документи, не були там розглянуті.
Павло Г. повідомив суду, що його військову службу навряд чи можна вважати зразковою, адже кілька разів його притягали до адміністративної відповідальності за перебування у стані алкогольного та наркотичного сп’яніння.
При цьому вже після примусового повернення у частину влітку 2023 року, у Павла Г. сталося передозування метадоном, через що його було доставлено до лікарні.
Як повідомили суду свідки – військовослужбовці НГУ, перебування Павла Г. у військовій частині створювало їм чимало проблем, оскільки за наказом командира вони мали слідкувати за Павлом Г., щоб не допустити вживання ним наркотичних речовин. Крім того, Павлу Г. не можна було доручити серйозні завдання, відтак фактично у службових заходах він задіяний не був.
Крім того, військовослужбовці розповіли, що про побиття Павла Г. або про погрози на його адресу їм нічого не відомо.
У свою чергу суд зазначив, що хоча матір Павла Г. є пенсіонеркою, а з 2022 року ще й інвалідом II групи, однак відсутні наявні відомості про те, що вона потребує обов’язкового догляду чи постійної допомоги. До того ж до 2023 року Павло Г. не надто переймався долею матері і не намагався встановити над нею опіку.
Також суд зазначив, що нічим не підтверджується намагання Павла Г. нібито вирішити в Одесі питання підприємницької діяльності. Насправді, в Одесі він відпочив разом зі знайомим, а затримали його на блокпості, коли вони удвох їхали у таксі. До того ж, про те, що Павло Г. самовільно залишив військову частину, поліцейським прямо на блокпості розповів особисто приятель Павла Г.
Також під час судового процесу проявилися і деякі «парадокси» мобілізації. Наприклад, згідно з наявними даними, вже достатньо давно Павло Г. мав серйозні проблеми з вживанням різних наркотичних препаратів та неодноразово проходив відповідне лікування. Разом з тим, Павло Г. був визнаним таким, що має задовільний стан здоров’я та, відповідно, є придатним до військової служби.
При цьому згідно з наданою військовою частиною характеристикою, Павло Г. хоч і в цілому характеризувався незадовільно, але разом з тим в характеристиці було вказано, що Павло Г. за своїми «морально-діловими якостями займаній посаді відповідає».
На свій захист Павло Г. також повідомив суду, що з огляду на те, що у лавах ЗСУ та НГУ він перебуває вже близько двох років, тому він просить суд призначити йому мінімальне покарання.
У підсумку, Орджонікідзевський райсуд міста Запоріжжя 28 березня 2024 року визнав Павла Г. винуватим у самовільному залишені місця служби та призначив йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Автор: В’ячеслав Хрипун
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.