Верховна Рада вирішила виконати «пілотне» рішення ЄСПЛ 2020 року стосовно захисту прав осіб, які тримаються під вартою

Комітет з питань правової політики на своєму засіданні 1 травня рекомендував Верховній Раді прийняти законопроект 5652 щодо заходів, спрямованих на поновлення прав засуджених осіб та осіб, взятих під варту, у зв’язку з неналежними умовами тримання, який був поданий Кабміном ще 11 червня 2021 року.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 107 Кримінально-виконавчого кодексу, статті 9 Закону «Про попереднє ув’язнення» та закріпити право засуджених, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, та осіб, взятих під варту, утримуватися в належних умовах, а у випадку порушення такого права звертатися до комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах попереднього ув’язнення та виконання покарань і в разі незгоди з рішенням вказаної комісії оскаржувати його в суді.

Також пропонується доповнити Закон статтею 11-1, а КВК статтею 115-1 та визначити заходи, спрямовані на поновлення прав осіб, взятих під варту та засуджених до позбавлення волі, у зв’язку з неналежними умовами тримання.

Внесеними змінам пропонується передбачити, що контроль за дотриманням належних умов тримання осіб, взятих під варту та осіб, засуджених до позбавлення волі здійснюють комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах попереднього ув’язнення та виконання покарань, які діють на підставі КВК та Положення про комісію з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах попереднього ув’язнення та виконання покарань, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Крім того, пропонується визначити механізм звернення до комісій з розгляду скарг.

На думку Кабміну, це врегулює правові підстави для утворення місцевими органами виконавчої влади комісій з розгляду скарг, а Кабінет Міністрів України у свою чергу затвердить положення про такі комісії.

Справа у тому, що ще 30 січня 2020 року Європейський суд з прав людини ухвалив «пілотне» рішення у справі «Сукачов проти України» (заява № 14057/17), у якому дійшов висновку, що порушення прав, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї свідчать про наявність в Україні триваючої структурної проблеми щодо умов тримання осіб під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим.

Зокрема, у зазначеному рішенні Європейський суд вказав Україні на необхідність вжиття комплексних заходів для вирішення структурної проблеми, а саме покращення матеріально-побутових умов тримання під вартою, а також впровадження у національне законодавство ефективних превентивних та компенсаційних засобів юридичного захисту у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою.

Враховуючи зазначене, проект спрямований на імплементацію рішення ЄСПЛ.

У своїх зауваженнях СБУ зазначає, що врегулювання питань, для яких створюються комісія чинним законодавством вже покладено на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та прокурора. У зв’язку з цим постає питання доцільності/необхідності утворення саме нового/додаткового/третього державного органу з аналогічними функціями.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради вказало, що розробка превентивних та компенсаційних засобів юридичного захисту без приведення національних стандартів тримання осіб в пенітенціарних установах (наприклад, стандартів щодо особистого простору та умов тримання під вартою) до міжнародних є заходом, який не вирішить проблему неналежного тримання відповідної категорії осіб. Також ГНЕУ звертає увагу на відповідність комісії з розгляду скарг певним критеріям.

Так, у своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що уповноважений орган повинен:

1) бути незалежним від пенітенціарних органів;

2) забезпечувати ефективну участь ув’язненого/засудженого у розгляді його скарги;

3) забезпечувати оперативний та ретельний розгляд скарги;

4) мати у своєму розпорядженні широкий спектр юридичних засобів для усунення проблем, які призвели до цієї скарги;

5) бути здатним ухвалювати обов’язкові рішення, які підлягають виконанню, у достатньо короткий строк.

На думку ГНЕУ, законопроектом не вирішено питання щодо повноважень комісії з розгляду скарг ухвалювати обов’язкові рішення, які підлягають виконанню, із зазначенням належного способу відновлення порушених прав у разі встановлення факту та/або строку тримання відповідних осіб у неналежних умовах.

У проекті зазначено лише про те, що комісія з розгляду скарг розглядає вказану заяву протягом 15 днів з дня її отримання та надсилає рішення особі, взятій під варту, засудженому, члену його сім’ї або близькому родичу, захиснику. У свою чергу, копія такого рішення надсилається вказаною комісією до територіального органу управління з питань виконання покарань та окружної прокуратури, в межах територіальної юрисдикції якої особа перебуває під вартою/засуджений відбуває покарання, для вжиття відповідних засобів юридичного захисту.

За такого підходу ГНЕУ констатує, що критерій здатності комісій з розгляду скарг ухвалювати обов’язкові рішення, які підлягають виконанню, в достатньо короткий строк, у положеннях проекту не додержаний.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.