Довіра до судової влади в Україні у 2023 році залишалася низькою, за винятком Вищого антикорупційного суду. В Україні практикувалися обшуки без ухвали суду. Про це йдеться у Звіті про дотримання прав людини в Україні за 2023 рік, який опубліковано на сайті Державного департаменту США. Звіт підготовлено підрозділом Держдепартаменту США — Бюро з демократії, прав людини і праці.
Так, автори звіту зазначають, що хоча Конституція передбачає незалежну судову систему, «суди були неефективними та залишалися дуже вразливими до політичного тиску та корупції».
«Незважаючи на зусилля щодо реформування судової системи та Генеральної прокуратури, системна корупція серед суддів і прокурорів зберігалася. Групи громадянського суспільства продовжували повідомляти про слабкий розподіл повноважень між виконавчою та судовою гілками влади.
За повідомленнями, деякі судді та прокурори брали хабарі в обмін на судові рішення. Вторгнення Росії уповільнило судові розгляди, тоді як інші фактори, такі як тривалі судові розгляди, зокрема в адміністративних судах, недостатнє фінансування та кадрове забезпечення, а також нездатність судів виконувати рішення, перешкоджали гарантіям справедливого судового розгляду.
Іноді здавалося, що результати судових процесів були заздалегідь визначені урядом чи іншим втручанням. Групи моніторингу судів критикували процесуальні порушення під час розслідувань і судових процесів, у тому числі неправомірне використання доказів з чуток і письмових свідчень свідків. Правозахисні неурядові організації пояснили ці ймовірні порушення можливою упередженістю суддів і політичним тиском з боку вищих посадових осіб юстиції та правоохоронних органів» - підкреслено у Звіті.
«Кримінальний кодекс дозволив проводити заочне розслідування, усунувши те, що правозахисні групи вважали ключовою перешкодою для розслідування порушень прав людини.
Влада загалом не спромоглася ефективно розслідувати та притягнути до відповідальності винних за втручання у розслідування та маніпулювання судовими розглядами. Групи моніторингу судів повідомили, що судді іноді визнавали чутки як докази та дозволяли свідкам подавати свідчення в письмовій формі, а не з’являтися особисто» - зазначають автори.
«Судові процеси були відкритими, але деякі судді забороняли ЗМІ спостерігати за процесом. Хоча процедури вимагали, щоб судові процеси починалися не пізніше ніж через три тижні після пред’явлення звинувачень, прокурори рідко дотримувалися цієї вимоги, принаймні частково через нерозглянуті справи» - вказано у документі.
Крім того, зазначено, що хоча Служба безпеки не може проводити стеження чи обшуки без ухвали (ордера) суду, однак такі прецеденти мали місце.
«Служба безпеки та правоохоронні органи, однак, іноді проводили обшуки без відповідного ордера, що правозахисні групи частково пояснювали широкими повноваженнями Служби безпеки виконувати як правоохоронні, так і контррозвідувальні завдання. У надзвичайних ситуаціях органи влади могли розпочати обшук без попереднього дозволу суду, але вони повинні були отримати дозвіл суду одразу після початку розслідування. Багато громадян не знали про свої права або про те, що влада порушила їхнє право на приватне життя.
Правоохоронні органи стежили за Інтернетом, часом не маючи відповідних законних повноважень, і вживали значних заходів для блокування доступу до веб-сайтів через «занепокоєння національною безпекою» - вказано у Звіті.
Також у документі йдеться про те, що інколи розслідуванням НАБУ заважала відсутність у НАБУ повноважень здійснювати прослуховування телефонних розмов і послуги судово-медичної експертизи, через що доводилося віддавати їх на «аутсорсинг до нереформованих правоохоронних органів».
Крім того, на думку авторів документу, «нереформовані правоохоронні органи інколи оскаржували чи посягали на юрисдикцію НАБУ у резонансних корупційних розслідуваннях».
«Громадянське суспільство та ЗМІ відзначили, що корупція залишається поширеною на всіх рівнях виконавчої, законодавчої та судової гілок влади, впливаючи на судові та правоохоронні органи, управління державною власністю та державними компаніями, а також державне регулювання» - вказують автори Звіту.
Загалом, як вважать автори Звіту, у 2023 році в Україні «існували також значні проблеми з правами людини, пов’язані з українськими урядовцями, хоча це не можна порівняти з масштабами зловживань з боку Росії, які включали достовірні повідомлення про: насильницькі зникнення; катування та жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; суворі та небезпечні для життя умови ув'язнення; свавільний арешт або затримання; серйозні проблеми з незалежністю судової влади; обмеження свободи вираження поглядів, у тому числі для представників засобів масової інформації, включаючи насильство або погрози насильства щодо журналістів, необґрунтовані арешти або переслідування журналістів, а також цензура; серйозні обмеження свободи Інтернету; суттєве втручання у свободу мирних зібрань та асоціацій; обмеження свободи пересування; серйозна корупція в уряді; поширене гендерне насильство; систематичні обмеження свободи асоціацій працівників; та існування найгірших форм дитячої праці. Деякі з цих проблем із правами людини виникли внаслідок воєнного стану, який продовжував обмежувати демократичні свободи, зокрема свободу пересування, свободу преси, свободу мирних зібрань та правовий захист».
Нагадаємо, що схвалений Конгресом США законопроект про фінансову допомогу передбачає, що не пізніше, ніж через 60 днів після дати набрання чинності цим Законом, Президент США укладає домовленості з Урядом України щодо відшкодування Україною Сполученим Штатам економічної допомоги, наданої Україні США для реагування на ситуацію в Україні та для пов’язаних з цим видатків, які надаються зокрема за програмою «Фонд економічної підтримки». Не виключено, що така Угода буде містити певні вимоги стосовно подальших реформ.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.