Верховна Рада вирішить проблему з мораторієм на продаж майна державних підприємств

Народні депутати пропонують розібратися з мораторієм на продаж майна державних підприємств. Так, у Верховній Раді зареєстровано законопроект 11139 щодо підвищення ефективності управління державним майном, вдосконалення механізму реалізації арештованого майна та наближення правових стандартів в Україні до європейських стандартів. Ініціаторами виступили народні депутати Олексій Мовчан, Андрій Мотовиловець, Ярослав Железняк та інші.

Передбачається внесення змін до законів України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», «Про виконавче провадження», «Про іпотеку», якими:

- встановити, що дія мораторію на застосування примусової реалізації майна розповсюджується на господарські товариства, у статутних капіталах яких частка держави становить 50% і більше та діє протягом 3 років з моменту набрання чинності таким Законом;

- встановити мораторій на застосування примусової реалізації майна господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, визначених частиною першою статті 1 Закону «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна;

- запровадити, що реалізація арештованого майна здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів (публічних торгів) в електронній торговій системі, а саме: передбачити використання дворівневої електронної торгової системи для проведення торгів, що дозволяє розділити функції організатора, адміністратора та операторів електронних майданчиків з реалізації арештованого майна; закріпити на рівні закону основні вимоги до електронних аукціонів з реалізації такого майна, зокрема: вид аукціонів, вимоги до повторних аукціонів; особливості визначення переможців електронних аукціонів та оформлення результатів таких аукціонів;

- передбачити, що порядок реалізації майна, на яке звернуто стягнення, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів тощо.

Як зазначають автори, законом про виконавче провадження забороняється примусове виконання рішень щодо майна підприємств, установ, організацій, юридичних осіб, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25%. Вказані положення кореспондуються із Законом «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», який був прийнятий 29 листопада 2001 року та яким було встановлено мораторій на застосування примусової реалізації стосовно майна таких підприємств та господарських товариств.

Враховуючи реалії сьогодення та наслідки повномасштабного вторгнення російської федерації, основним пріоритетом держави є оптимізація економіки країни шляхом ефективного використання наявних у держави ресурсів для регулярних надходжень до бюджету.

Однак, частина державних підприємств не функціонує, у зв'язку з чим їхнє майно (майнові комплекси) простоюють, руйнуються та розкрадаються, а тому дія мораторію не виконує свої функції щодо збереження такого майна, а навпаки перешкоджає акумуляції наявних ресурсів з метою їх ефективного використання та відновлення державного виробничого потенціалу. Зокрема, такі підприємства обмежені у доступі до кредитування, оскільки таке майно не може бути заставою по кредитах у зв'язку з неможливістю стягнення. Тому однією з основних проблем, яка потребує негайного вирішення, є проблема платоспроможності державних підприємств.

Крім цього, є проблематика, пов`язана з дією мораторіїв у цілому. Рішення, що ухвалюється іменем України, неможливо виконати. Якщо державне підприємство заборгує іншому суб'єкту кошти за продукцію чи послугу, або у випадку заподіяння збитків, навіть у разі отримання відповідного судового рішення про стягнення боргу, державний виконавець обмежений у заходах з його виконання, оскільки держава забороняє його виконувати за рахунок майна боржника відповідно до мораторію.

Таке обмеження з точки зору забезпечення конкуренції вже апріорі встановлює нерівність прав, оскільки приватні суб'єкти при здійснені підприємницької діяльності розраховують на можливість стягнення їхнього майна у разі наявності відповідного судового рішення.

Таким чином, продовження дії мораторію не лише не сприятиме економічному зростанню самих державних компаній, а продовжуватиме практику порушення прав кредиторів та поглибить невідповідність українського законодавства європейським практикам.

Разом з тим, в умовах дії правового режиму воєнного стану одномоментне зняття мораторію може призвести до негативних наслідків в діяльності окремих державних компаній. А тому для вирішення вказаної проблеми необхідне впровадження нових, системних та більш досконалих законодавчих інструментів, які в тому числі передбачатимуть поступове та поетапне зняття мораторію. Поетапність зняття мораторію створюватиме умови для неможливості одночасного стягнення з усіх видів господарських товариств, у статутному капіталі яких є державна частка. Така поступовість забезпечуватиметься шляхом встановлення розміру державної частки у статутному капіталі господарського товариства на кожному етапі, як критерію визначення суб'єкта, для якого відбуватиметься зняття заборони для реалізації його майна в процедурі виконавчого провадження.

При цьому, процедура продажу майна у виконавчому провадженні відрізняється від процедури продажу майна державної власності і приватизації державного майна. Зняття мораторію без уніфікації процедури продажу такого майна з уже наявними процедурами, що застосовуються до іншого державного майна, може призвести до корупційних ризиків і виводу майна державної власності через процедуру виконавчого провадження без продажу шляхом проведення електронних аукціонів (публічних торгів) у дворівневій електронній торговій системі, яка застосовується до інших видів публічних активів в Україні.

Таким чином, необхідно визначити чіткі вимоги до електронної торгової системи, у якій будуть проводитись аукціони з реалізації арештованого майна, та передбачити її дворівневість, як це передбачено для реалізації державного майна.

Важливо визначити на законодавчому рівні вимоги до адміністратора, організатора та операторів електронних майданчиків, що унеможливлюють поєднання цих ролей в одній особі для нівелювання корупційних ризиків. Також передбачити вимоги до самих аукціонів, порядку їх проведення, визначення стартової ціни на повторних аукціонах, особливостей оприлюднення відомостей про учасників аукціонів, особливостей оформлення результатів аукціону тощо.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.