У Раді пояснили мету законопроекту про заборону арешту майна третіх осіб, які купили його на відкритих торгах або є добросовісними набувачами

Як раніше писала «Судово-юридична газета», депутати пропонують заборонити арештовувати нерухоме майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача. Відповідний законопроект 11135, яким пропонуються зміни до Кримінального процесуального кодексу, Господарського та Цивільного процесуального кодексів зареєстрували 29 березня Ігор Фріс, Галина Янченко, Тарас Батенко та інші. Вони пропонують уточнити КПК в частині визначення моменту виникнення у особи статусу особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт; встановити, що розгляд клопотання про арешт майна третьої особи під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі третьої особи або її представника, заборонити арешт нерухомого майна (в тому числі земельної ділянки), якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача; повторне подання клопотання про арешт майна з тих самих підстав можливе лише при виникненні нових обставин, які свідчать про необхідність накладення арешту. Поширити дію правозахисних механізмів пропонується і на відносини, що виникли до набрання чинності новим законом.

Як пояснив Ігор Фріс, кількість позовів, коли у людей, не причетних до кримінальної справи, накладають арешти на нерухомість і потім роками обмежують їх права, закриваючи і відкриваючи кримінальні справи знову і знову, досягла свого апофеозу в минулому році.

«По кримінальним провадженням, які відкриті по зловживанням посадовців 2015-2020 років, арештовують майно, яке куплялося і перекуплялося людьми в 2002, 2005, 2008 роках.

Без мотивації. Просто тому, що так вирішує слідчий, і суддя виносить ухвалу. Без участі особи, майно якої арештовують. Без оцінки, що і коли куплялося.

Без визначення, хто є добросовісним набувачем.

Скандали 2023 року, звернення до комісії по захисту прав інвесторів, гучні розслідування – тому приклад.

З цією метою, щоб уникнути тиску на бізнес, забезпечити права добросовісних набувачів, які не є учасниками кримінального провадження, майно яких не виступає предметом такого провадження, нами були розроблені зміни до цивільного та процесуальних кодексів.

Мета одна – не можна накладати арешти на майно третіх осіб і забирати майно в людей, які купили його на відкритих торгах або є добросовісними набувачами.

Інвестори повинні знати, якщо вони купили за гроші майно, яке не було обтяжено на момент купівлі – це майно має за будь-яких умов їм належати.

При цьому, якщо буде доведено, що майно вибуло з власності держави або комунальної власності незаконно, то збитки можна стягнути з винних осіб без строку давності і повернути майно, якщо саме воно є предметом кримінального правопорушення або не може перебувати у власності такої особи», - зазначив він.

«Така мета і візія подачі законопроектів 11134 та 11135.  ПС. Рейдерство буває різним. І на жаль, за прикриттям держави також», - додав депутат.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.