Верховна Рада незабаром може розглянути поданий Президентом Володимиром Зеленським у січні 2024 року як невідкладний законопроект 10425 про множинне громадянство («про деякі питання у сфері міграції щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України»).
Ним пропонується викласти Закон «Про громадянство України» в новій редакції, зокрема:
1) яка засуджена в Україні за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;
2) яка вчинила на території іншої держави діяння, визнане Кримінальним кодексом України тяжким або особливо тяжким злочином;
3) яка створює загрозу національним інтересам, національній безпеці, охороні громадського порядку, суверенітету і територіальній цілісності України;
Хто зможе набути громадянство в спрощеному порядку
Головною концептуальною новелою проекту є запровадження спрощеного порядку набуття громадянства України для окремих категорій іноземців, який полягає у поданні такими особами декларації про визнання себе громадянином України замість подання зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Такий спрощений порядок надаватиметься, зокрема, іноземцям, які є громадянами держави, зазначеної у п. 7 ч. 1 ст. 1 цього Закону. Йдеться про більше ніж 40 держав, у тому числі держави-члени ЄС і G7. Зокрема, це Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Кіпр, Норвегія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Словакія, Словенія, США, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швеція, Швейцарія, Японія.
Тобто, такі особи матимуть право подавати декларацію про визнання себе громадянином України та позбавлятимуться обов’язку повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави, як це наразі передбачено нині.
Відповідно до проекту «декларація про визнання себе громадянином України – документ, у якому іноземець, який є громадянином (підданим) держави, громадяни (піддані) якої набувають громадянство України у спрощеному порядку, при поданні заяви про набуття громадянства України, або його законний представник засвідчує, що в разі набуття громадянства України у правових відносинах з Україною особа визнає себе лише громадянином України».
«Новели проекту у своїй сукупності передбачають лібералізацію в Україні інституту подвійного/множинного громадянства», - зазначає Головне науково-експертне управління Верховної Ради.
Натомість, закладена у проекті ідея лібералізації інституту подвійного/множинного громадянства в Україні призведе до розширення кола осіб, які наділятимуться громадянськими правами, зокрема, виборчими правами.
«Варто враховувати, що такі особи можуть постійно проживати та бути інтегрованими у життя іноземної держави, але будуть користуватися політичними та громадянськими правами в Україні. В умовах України наявність в особи подвійного/множинного громадянства потенційно може створювати істотні проблеми у вирішенні питань щодо:
Окремо варто зауважити, що в умовах правового режиму воєнного стану у зв’язку із повномасштабним вторгненням рф в Україну, глобалізацією та посиленням міграційних процесів, «гібридною війною» щодо України, ризиками незаконного втручання в електоральні процеси, надання іноземним громадянам, які одночасно мають громадянство України, виборчих прав може становити потенційну загрозу національній безпеці України.
Отже, втілення ідеї проекту, на наш погляд, потребує переосмислення підходів до визначення обсягу прав громадян України, що матимуть одночасно громадянство іноземної держави», - зазначали у ГНЕУ.
Крім того, законопроектом передбачається наділити Кабінет Міністрів повноваженнями затверджувати «порядок підготовки пропозицій щодо визначення держави, громадяни (піддані) якої набувають громадянство України у спрощеному порядку».
«Такий підхід не є достатньо зрозумілим, адже зміна переліку таких держав може відбутись лише шляхом внесення змін до цього Закону, але законодавча процедура визначається Регламентом Верховної Ради, а не актами Уряду. Варто також зважати на те, що спрощений порядок прийняття до громадянства, як правило, встановлюється для громадян конкретної держави на підставі двосторонніх міжнародних договорів, що є проявом принципу взаємності. Одностороннє закріплення спрощеного порядку набуття громадянства не є загальнопоширеною практикою у міжнародному праві», - зауважили у ГНЕУ.
Також згідно з пропонованою редакцією ст. 7 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» право на набуття громадянства України без засвідчення рівня володіння державною мовою, за умови подання зобов’язання про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на рівень володіння державною мовою матимуть також «особи, які набувають громадянство України у спрощеному порядку».
Одночасно, для набуття громадянства України за територіальним походженням, знання основ Конституції України, історії України, володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови є обов’язковими умовам.
«Такий підхід ставить осіб, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походження, у гірше становище ніж осіб, які є громадянами держав, що перелічуються у п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону в редакції проекту», - додають у ГНЕУ.
Нові підходи до втрати громадянства
У той же час, проектом встановлюються нові підходи до підстав для втрати громадянства України. «Так, однією із підстав втрати громадянства України є «добровільне набуття громадянином України громадянства держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом, або громадянства (підданства) іншої держави, яка не визначена як держава, громадяни (піддані) якої набувають громадянство України у спрощеному порядку…» (п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону).
За такого підходу створиться ситуація, коли іноземці, які набуватимуть громадянство України у спрощеному порядку, за вітчизняним законодавством матимуть право на законних підставах мати подвійне/множинне громадянство і користуватися всіма права і свободами громадянина України, в той час як громадяни України, які набуватимуть громадянство інших держав, що не включені до переліку держав, що міститься в п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону, підлягатимуть санкціям у вигляді втрати громадянства України.
Такі новели можуть розцінюватись як порушення принципу рівності громадян перед законом. Принагідно зазначимо, що наразі внормований чинним законодавством інститут втрати громадянства України, викликає різні погляди з теоретичної точки зору та узгодженості з конституційними нормами, а також певні складнощі у правозастосуванні.
Так, відповідно до конституційних приписів та норм чинного Закону громадянин України не може бути позбавлений громадянства (ст. 25 Конституції України, п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону). Водночас Закон передбачає механізм припинення громадянства. Однією з підстав припинення громадянства є його втрата. В експертному середовищі є думка, що, хоча «втрата» і «позбавлення» є різними процедурами, вони ведуть до одного й того ж результату: особа, якої це стосується, надалі не вважається громадянином відповідної держави, і якщо в неї немає іншого громадянства, то стає апатридом. Як зазначається в Доповіді Генерального секретаря ООН «Права людини та довільне позбавлення громадянства», «різниця між втратою та позбавленням не завжди очевидна, оскільки, якщо в одних державах передбачено автоматичну втрату громадянства на певній підставі, інші можуть використовувати ті ж підстави для наділення державних органів повноваженнями щодо позбавлення особи громадянства ...» (п. 4 Доповіді). В умовах України викликає труднощі тлумачення юридичного змісту понять «позбавлення громадянства» та «втрата громадянства», які використовуються у вітчизняному законодавстві, та їх співвідношення між собою. З огляду на зазначене, видається, що законодавчі підходи до питання втрати громадянства України також потребують тлумачення та/або внесення змін до Конституції України, у тому числі стосовно додаткових підстав втрати громадянства України в контексті конституційної заборони позбавлення громадянства» - вважають у ГНЕУ.
Також положенням п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону в редакції проекту передбачено, що підставою для втрати громадянства України є «використання повнолітнім громадянином України, який має громадянство (підданство) іноземної держави, на території України паспортного документа іноземця, наслідком якого є створення загроз національній безпеці та/або національним інтересам України».
При цьому згідно оновленої ч. 2 ст. 20 Закону положення п. 2 ч. 1 ст. 20 не застосовуються, якщо внаслідок цього громадянин України стане особою без громадянства. Зазначені новели, як вказали у ГНЕУ, потребують доопрацювання, адже громадянин України не може стати особою без громадянства у ситуації описаній у новому п. 2 ч. 1 ст. 20, оскільки у ній йдеться про громадян України, які мають громадянство іноземної держави і відповідно не можуть стати особами без громадянства у разі втрати громадянства України.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.