Павло Вовк: «Не очікую, що судові органи виявлять сміливість при оцінці порушень ВРП чи ВККС, але переконаний, що правда й здоровий глузд врешті візьмуть гору над всім цим абсурдом»

Голова нині ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк на початку 2024 року звернувся із позовами до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Йдеться про оскарження порядку розгляду дисциплінарних справ ВРП та про рішення ВККС фактично провести кваліфікаційне оцінювання, яке, на його думку, прийнято всупереч позиції Верховного Суду.

«Судово-юридична газета» поспілкувалася із Павлом Вовком про зміст та мотивацію цих позовів, поточний стан речей із передачею справ громадян, які колись розглядав ОАСК, а також про динаміку розгляду кримінального провадження у ВАКС.

Яка ситуація наразі склалася зі справами, які залишалися у провадженні ОАСК на час його ліквідації? Коли громадянам, які звернулися за захистом своїх прав, порушених суб’єктами владних повноважень, очікувати на рішення по цих справах?

Ще до ліквідації ОАСК різні посадовці неодноразово попереджали про те, що справи тисяч громадян у разі реалізації даної ідеї залишаться на місяці, а то й на роки затягнутими. Наразі можна констатувати, що справдився найгірший прогноз, адже суд, який отримує від ОАСК справи – Київський окружний адміністративний суд, знаходиться у ситуації безпрецедентного навантаження. Це не дає можливості сказати достеменно, коли ці тисячі справ будуть розглянуті, і громадяни отримають реальний захист їх прав.

Так, станом на 2 лютого 2024 до Київського окружного адміністративного суду від ОАСК передано 41 837 справ, і ще 223 367 (!) справ очікують відправки.

З огляду на те, що основне завдання адміністративного судочинства – це захист людини від неправомірних дій субʼєктів владних повноважень, і на розгляді ОАСК знаходилися, у тому числі, чутливі соціальні справи, які потребують якнайшвидшого вирішення, очевидно, що такий стан речей порушує права громадян та не додає авторитету державі в очах суспільства.

Власне, це констатували й автори законопроекту 10244, яким пропонується внести зміни до Закону «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ. Цим законопроектом, як відомо, передбачено «розкидати» залишки таких справ по різних окружних адмінсудах України.

Народні депутати (ініціатори законопроекту) прийшли до очевидного висновку, щоправда, за рік після ліквідації ОАСК, що ситуація, яка склалася, цитую, «є вкрай небажаною з огляду те, що на сьогодні Україна залишається однією з небагатьох держав – членів Ради Європи, в яких Європейський суд з прав людини продовжує констатувати структурну проблему, що стосується надмірної тривалості судових проваджень. Погіршення стану справ також може надзвичайно негативно позначитися на євроінтеграційних процесах України».

Прикметно, що до такого ж висновку прийшла і Європейська Комісія у своєму Звіті стосовно виконання Україною вимог для початку переговорів про вступ до ЄС, який вона опублікувала 8 листопада 2023 року: «Після ліквідації Окружного адміністративного суду Києва доступ до правосуддя у справах за участю центральних органів влади погіршується, оскільки новий суд ще не створено, а суд, на який покладено тимчасові повноваження, переповнений».

Виникає питання, чому у грудні 2022 року, приймаючи закон про ліквідацію ОАСК у такому вигляді, парламентарям і міжнародним партнерам не спала на думку ідея спрогнозувати ці наслідки для громадян та їх справ. Або ж, якщо вони прогнозували це, чому не вдалися до бодай якихось запобіжників.

На жаль, непослідовні дії законодавця призводять до порушення розумного розгляду судових справ, відсутності доступу до правосуддя, що, безумовно, з часом знайде своє відображення у ЄСПЛ.

ВККС оголосила про розгляд питання  «Про підтримку рішень колегій Комісії, ухвалених у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді». Вас теж внесли до цього переліку. Яку процедуру Ви наразі, на думку ВККС, маєте пройти?

Як відомо, ВККС наразі проводить процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді. Щодо мого прізвища у цьому переліку – це є не досить зрозумілим. Адже є рішення Верховного Суду, що кваліфікаційне оцінювання треба відновити та продовжити із тієї стадії, на якій воно було завершене, тобто, ухвалення рішення по суті.

Так, 28 жовтня 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановив, що ефективним захистом мого порушеного права як позивача в цій справі є саме зобов`язання ВККС відновити кваліфікаційне оцінювання, зупинене рішенням ВККС від 17 липня 2017 року. Таке рішення було підтримано постановою Великої Палати Верховного Суду від 28 липня 2022 року.

Натомість ВККС не поновила своїм рішенням «старе» оцінювання, та в порушення закону збирається провести зі мною співбесіду за участі ГРД у конкурсі, що фактично завершився. Законом це не передбачено.

Більш того, включенню цього питання у порядок денний ВККС передувала дивна історія із головою ВККС Романом Ігнатовим, який, за інформацією журналістів та правоохоронних органів, міг автоматично набути російське громадянство та, можливо, не мав необхідного часу проживання в Україні для набуття статусу судді.

Він вдався до маніпуляцій й фактично під час брифінгу, присвяченому можливому набуттю ним російського громадянства, звинуватив у цьому суддів ОАСК, бо начебто «ВККС розглядає питання оцінювання суддів ОАСК». Втім, ця інформація не відповідає дійсності. Адже питання оцінювання ОАСК взагалі на той момент не було у порядку денному Комісії.

Вже потім, після цих маніпуляцій й медіа-скандалу, голова ВККС затвердив відповідний порядок денний та вніс питання щодо «старого» оцінювання стосовно мене. Знову ж таки, це відбулось без вирішення ВККС питання поновлення самого кваліфікаційного оцінювання.

Ці обставини зумовили моє звернення з відповідним позовом до Верховного Суду, оскільки наразі всі спроби донести до членів Комісії необхідність дотримання вимог закону при здійсненні мого кваліфікаційного оцінювання не увінчалися успіхом.

На якій стадії наразі знаходиться кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді?

Процес триває. Але виходить дивна ситуація, коли судді мають очевидний конфлікт інтересів, однак не заявляють самовідводи чи не задовольняють відводи.

Наприклад, суддя ВАКС Маркіян Галабала знайомий із екс-членом ВККС Андрієм Козловим, і, як відомо, останній брав щодо нього самовідвід, коли той обирався до Вищого антикорупційного суду. Проте сам суддя Галабала у ситуації, де потерпілим у справі визнано Андрія Козлова, підстав для самовідводу не вбачає.

На мою думку,  у справі наявні істотні процесуальні порушення, не говорячи про те, що взагалі відсутній як склад, так і подія кримінального правопорушення. Але на даний час я не бачу бажання будь-кого обʼєктивно розібратися у ситуації. Ігноруються навіть імперативні приписи кримінального процесуального законодавства, зокрема щодо заборони судового розгляду справи суддями, які брали участь на досудовому розслідуванні або неможливості направлення до суду обвинувального акту через півтора роки після закінчення строку досудового розслідування.

Ви звернулися до Верховного Суду з адміністративним позовом щодо оскарження пункту Регламенту Вищої ради правосуддя стосовно пріоритетності розгляду дисциплінарних скарг. Чим мотивуєте цей позов?

Дійсно, мною було подано відповідний позов. Ґрунтується він на наступному.

ВРП як орган влади має діяти в межах й у спосіб, передбачені Конституцією й законом. Повноваження ВРП щодо пріоритетності розгляду справ з'явилось із днем набрання чинності закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри», а саме 30.12.2023 року.

Натомість, поза межами своїх повноважень ВРП раніше (до ухвалення відповідних законодавчих змін) неправомірно внесла зміни до Регламенту щодо пріоритетності скарг та розподілила їх. При цьому, незрозуміло із яких підстав, ВРП, судячи із всього, визнало «пріоритетними» скарги члена ВРП з постійним конфліктом інтересів щодо суддів, зокрема ОАСК – Романа Маселко. Саме це й стало предметом оскарження.

Натомість щодо самого Маселко ВРП уникає вирішення питання щодо врегулювання його постійного конфлікту інтересів та демонструє непослідовну та вибіркову практику щодо задоволення та/або незадоволення його самовідводів та відводів.

Не очікую, що судові органи виявлять сміливість при оцінці тих чи інших порушень з боку ВРП чи то ВККС, але переконаний, що правда й здоровий глузд врешті-решт візьмуть гору над всім цим абсурдом.

Нещодавно, 22 січня цього року, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила стосовно Вас дисциплінарне провадження за скаргою Романа Маселка. Як Ви може прокоментувати озвучені претензії?

Дисциплінарною палатою ВРП було відкрито щодо мене дисциплінарне провадження за однією з скарг відомого сутяжника Романа Маселка, якого було призначено членом ВРП від парламенту, в тому числі завдяки голосам депутатів від заборонених проросійських партій. 

Очевидно, прийнамні для тих, хто має базові юридичні знання, що був пропущений визначений законом строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, навіть на етапі подачі скарги, що саме собою свідчить про безпідставність такої скарги.

По-друге, всі його аргументи ґрунтуються на доводах, які можуть бути перевірені та, як наслідок, встановлені виключно у межах здійснення відповідного кримінального провадження, про яке ми вже згадали вище, а не у межах здійснення Вищою радою правосуддя дисциплінарного провадження.

Втім, вірогідність того, що ВРП керуватиметься не вимогами закону і не своєю вже напрацьованою у аналогічних ситуаціях практикою, як показує досвід останнього часу, існує. Проте я буду використовувати всі наявні правові механізми з метою захисту моїх прав та інтересів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.