Як раніше писала «Судово-юридична газета», 18 січня 2024 року Велика Палата Верховного Суду поставила крапку у дискусії, до судів якої юрисдикції звертатися цивільним дружинам загиблих військових про встановлення факту спільного проживання із загиблим Захисником України, якщо виникає також й питання отримання відповідної соціальної допомоги від держави (постанова ВП ВС по справі 560/17953/21).
Нагадаємо, проблема полягала у невизначеності, який суд – цивільний чи адміністративний – має розглядати такі справи.
Верховний Суд у березні 2023 року вказав, що за предметом та можливими правовими наслідками такі спори існують у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства. Однак, після цього рішення ВС адміністративні суди першої інстанції масово відмовляли жінкам у відкритті проваджень у подібних справах, вказуючи, що розгляд справ окремого провадження має свої особливості, які невластиві та не притаманні адміністративному судочинству, а КАСУ визначено перелік рішень, які може прийняти адміністративний суд у разі задоволення позову. Встановлення факту, що має юридичне значення, серед такого переліку відсутнє.
У постанові від 18 січня 2024 року ВП ВС зазначила, що чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
Отже, судом, встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції.
При цьому, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Таким чином, не можуть бути поєднаними в одному провадженні вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, оскільки ці вимоги підсудні судам різних юрисдикцій.
Також ВП ВС підкреслила, що неефективним є підхід до визначення юрисдикції спорів у судовому порядку про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в залежності від їх мети звернення та наявності у заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень, оскільки це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з доказуванням одних і тих же обставин, подій та фактів при поданні кожної позовної заяви.
Детальніше про історію цієї проблеми та позицію Великої Палати Верховного Суду можна прочитати за посиланням.
Окрема думка
Втім, не усі судді ВП ВС погодилися із такою позицією ВП ВС.
Так, суддя ВП ВС Олег Ткачук окремій думці спільно із колегою категорично проти такої позиції і зазначають, що «наслідком ухваленого Великою Палатою рішення стає необхідність спочатку звернення до цивільного суду з метою отримання рішення про юридичний факт (у даній справі – проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу), а після цього – до адміністративного суду – для вирішення питання про право на отримання грошової допомоги».
«Чинне законодавство не дає підстав для висновку про те, що перелік членів сім`ї військовослужбовця для цілей призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі його загибелі (смерті) можна встановити на підставі рішення суду про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу з військовослужбовцем, який загинув чи помер.
За змістом пункту 10 Порядку № 975, пункту 4.6 розділу IV Положення № 530, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, для призначення та виплати одноразової грошової допомоги разом із іншими документами подається витяг із особової справи (з послужного списку особової справи), облікової картки про склад сім`ї військовослужбовця.
За відсутності відповідних даних у цьому витягу питання про можливі недоліки в організації роботи органів військового управління, допущені помилки в облікових документах тощо можуть бути предметом розгляду та доказування саме в адміністративній справі, зокрема під час оскарження відмови у призначенні одноразової грошової допомоги», - вказали судді в окремій думці.
«За таких умов, зважаючи на те, що в порядку окремого провадження вирішуються лише справи про встановлення фактів, які мають юридичні наслідки, якщо чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення, Велика Палата Верховного Суду, задля виконання своїх повноважень із забезпечення єдності та сталості судової практики, повинна була сформувати правову позицію про те, що спір, пов`язаний із доведенням наявності підстав для підтвердження певного соціально-правового статусу з метою призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, тобто статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними права та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням, слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Не можна ініціювати судове провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним і допустимим. Усі обставини неправомірних дій військових посадових осіб, чи їх бездіяльності входять до предмету доказування у адміністративних справах. Виділення із цих справ окремих доказів, які потрібно здобувати у інших судових спорах у іншій юрисдикції є безпідставним та незаконним», - вказали судді в окремій думці.
«І це стосується не тільки справ про отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцями та членами їх сімей, але й інших категорій громадян, які оскаржують рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. У цих справах також встановлюються юридичні факти і раніше відповідні обставини щодо них доводилися при розгляді справ адміністративними судами», - зазначили судді ВП ВС в окремій думці.
Тож, на їх думку, такі справи слід розглядати за правилами адміністративного судочинства, хоча КАСУ і не передбачає окреме провадження для встановлення юридичних фактів.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.