Встановлення факту самостійного виховання дитини чоловіком і відстрочка від призову, — Велика Палата Верховного Суду взялася формувати правову позицію

11:56, 21 січня 2024
Враховуючи, що у батька дитини та ТЦК може виникнути спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для відстрочки від призову, за предметом та правовими наслідками цей спір може стосуватися лише сфери публічно-правових відносин, тому у КЦС ВС вважають, що такий спір не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Встановлення факту самостійного виховання дитини чоловіком і відстрочка від призову, — Велика Палата Верховного Суду взялася формувати правову позицію
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Як відомо, раніше НАБУ та САП повідомили, що викрили суддю, який нібито масово задовольняв заяви про встановлення місця проживання неповнолітньої дитини із батьком, аби потім чоловік міг використати таке рішення як підставу для виїзду з дитиною за кордон. Втім, подібні заяви опинялися у судах і до повномасштабного вторгнення та обмеження чоловіків у перетині кордону.

Наразі постало питання про предметну юрисдикцію справ про самостійне виховання дитини батьком та можливості їх вирішення в порядку окремого провадження за правилами цивільного судочинства. Відповідне питання 26 жовтня 2023 року взяла до розгляду Велика Палата Верховного Суду у вигляді справи 201/5972/22.

Історія справи

У серпні 2022 року чоловік звернувся до суду із заявою про встановлення факту самостійного виховання дитини.

Заяву мотивував тим, що 2 червня 2017 року він укладав шлюб, у якому народився син. З лютого 2022 року він з дружиною почали проживати окремо, син залишився проживати з ним, а мати дитини виїхала за кордон.

У травні 2022 року між ним та екс-дружиною укладено договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків батьків, згідно з яким визначено місце проживання дитини разом із батьком.

6 липня 2022 року Жовтневим районним судом Дніпропетровська видано судовий наказ у справі №201/3829/22 про стягнення з жінки аліментів на утримання сина.

Рішенням Жовтневого райсуду Дніпропетровська від 21 липня 2022 року шлюб між ним та жінкою розірвано.

Вказував, що він разом із сином і його дочкою від першого шлюбу проживають разом. Мати дитини з лютого 2022 року не бере участі в житті дитини, не спілкується з нею, матеріально не утримує. Стверджував, що він є батьком, який самостійно виховує дитину. Встановлення факту самостійного виховання дитини потрібно йому для оформлення документів, необхідних для отримання соціальної допомоги як батьку, що самостійно виховує дитину, реєстрації місця проживання дитини, вирішення інших питань щодо проживання та перебування дитини, отримання відстрочки від мобілізації.

Ураховуючи зазначене, чоловік просив суд встановити юридичний факт самостійного виховання ним дитини – сина.

Рішенням Жовтневого районного суду Дніпропетровська від 9 грудня 2022 року у задоволенні заяви чоловіку відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обоє батьків беруть участь у вихованні дитини, оскільки відповідно до судового наказу від 6 липня 2022 року стягнуто з матері на користь батька аліменти на утримання їх малолітнього сина.

Також між колишнім подружжям укладено 25 травня 2022 року договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків батьків, а тому суд вважав, що відсутні підстави для задоволення заяви чоловіка.

Дніпровський апеляційний суд 10 травня 2023 року апеляційну скаргу чоловіка залишив без задоволення.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви чоловіка, оскільки заявник не довів, що мати дитини не здійснює прав та не виконує обов`язків щодо своєї неповнолітньої дитини.

Чоловік звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить задовольнити його заяву про встановлення факту самостійного виховання дитини.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди не врахували інтересів дитини. Вважає, що мати усунулася від виховання дитини.

Відмовляючи у встановленні факту самостійного виховання дитини, суди посилалися на норми законодавства України, які зобов`язують батьків виховувати своїх дітей, натомість не надали оцінки доказам, які свідчать про те, що матір дитини фактично не виконує своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Передача справи до ВП ВС

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 27 вересня 2023 року передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду через виключну правову проблему.

КЦС зазначив, що правова проблема постає під час дії правового режиму воєнного стану у значній кількості поданих заяв, позовів на території України про встановлення факту самостійного виховання дитини (інших фактів, які пов`язані з реалізацією права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації) чи оскарження рішень, дій, бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що перебували та перебувають на розгляді в судах та рішення у яких можуть бути винесені найближчим часом.

Щодо предметної юрисдикції цієї справи та можливості її вирішення в порядку окремого провадження за правилами цивільного судочинства

Колегія суддів Першої судової палати КЦС зазначала таке.

Окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК та не є вичерпним.

Згідно зі статтею 318 ЦПК у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Визначаючи, чи пов`язується з установленням факту виникнення в заявника певних цивільних прав та обов`язків, суд застосовує положення статті 1 Цивільного кодексу. За змістом частини першої статті 1 ЦК цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Відповідно, у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.

У цій справі заявник просив встановити факт самостійного виховання дитини батьком без участі матері з метою оформлення документів, необхідних для отримання соціальної допомоги як батьку, що самостійно виховує дитину.

Порядок отримання соціальної допомоги визначено відповідними нормативно-правовими актами залежно від виду соціальної допомоги. Державна соціальна допомога призначається у встановленому законом порядку та відноситься до компетенції відповідних органів державної влади як суб`єктів владних повноважень, які реалізують державну політику у сфері соціального захисту населення. Кабінет Міністрів постановою від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» затвердив відповідний Порядок, який визначає умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми.

Отже, правовідносини у цій сфері носять публічних характер.

Також чоловік заявляв, що встановлення факту самостійного виховання ним дитини пов`язане з виконанням військового обов`язку, стосується проходження військової служби, реалізації ним права на відстрочку від призиву на військову службу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року (справа №362/643/21) зазначено, що військова служба є різновидом публічної, тому спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу соціального захисту військовослужбовців, належать до юрисдикції адміністративних судів.

Перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, визначений статтею 23 Закону «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».

Ураховуючи, що у заявника та ТЦК може виникнути спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (про що заявник вказав у заяві) і не пов`язаний з виникненням чи реалізацією цивільних прав та обов`язків заявника, їх виникненням, існуванням та припиненням, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір може стосуватися лише сфери публічно-правових відносин, тому, на думку колегії суддів Першої судової палати КЦС ВС, такий спір не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

КЦС звертав увагу на те, що справи щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються в порядку окремого провадження за правилами ЦПК. Розгляд справ окремого провадження має свої особливості, які не властиві та не притаманні адміністративному судочинству.

До того ж перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК, не є вичерпним, а судова практика щодо розгляду порушеного заявником питання в окремому провадженні з урахуванням мети встановлення відповідного факту та наявності або ж відсутності спору Верховним Судом ще не сформована, що свідчить про необхідність вирішення Великою Палатою Верховного Суду цих актуальних міжюрисдикційних питань.

Щодо наявності спору у заявлених вимогах, які можуть вплинути на права та інтереси іншого з батьків у разі задоволення порушеного заявником питання

Колегія суддів Першої судової палати касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначала, що у цій справі батьки дитини 25 травня 2022 року уклали договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків батьків, відповідно до якого мати дитини також бере участь у вихованні дитини, а отже, за встановлених у цій справі обставин, визначеної заявником заінтересованої особи (територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) та мети подання заяви про встановлення факту самостійного виховання ним сина заявлені чоловіком вимоги не є вимогами, які пов`язані зі здійсненням особистих немайнових чи майнових прав, а тому не підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження на підставі статей 293, 315 ЦПК України.

Аналіз судової практики, який здійснено колегією суддів Першої судової палати касаційного цивільного суду за даними Єдиного державного реєстру судових рішень у період із червня до вересня 2023 року, свідчить про винесення судами цивільної та адміністративної юрисдикції суперечливих судових рішень, відсутності єдності судової практики, зокрема у зв`язку з відсутністю правової позиції Верховного Суду щодо такого роду питань.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. Єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.

Велика Палата Верховного Суду визнала мотиви, викладені в ухвалі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, обґрунтованими, тому справа підлягає прийняттю для продовження розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

Разом із тим, судді ВП ВС Дмитро Гудима (на той час був суддею ВП ВС) та Олег Ткачук висловили з цього приводу окрему думку.

«Ніякої виключної правової проблеми у цій справі немає»,  - вказали вони.

На думку суддів Верховного Суду Дмитра Гудими та Олега Ткачука, у чоловіка, який самостійно виховує дитину, може виникнути спір, пов`язаний із доведенням наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, тому неможливо розглядати його заяву у порядку окремого провадження за правилами цивільного судочинства.

Нагадаємо, раніше судді Олег Ткачук та Дмитро Гудима висловили окрему думку щодо недоцільності розгляду Великою Палатою Верховного Суду питання щодо справ жінок, які просять встановити факт спільного проживання із загиблим військовослужбовцем для отримання допомоги від держави (справа №560/17953/21 ).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики