Велика Палата Верховного Суду розглянула справу екс-заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка, який просив поновити його на посаді

Велика Палата Верховного Суду розглянула справу екс-заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка (справа № 640/22970/19)

Як відомо, у 2018-2019 роках Сергій Семочко займав посаду першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки України. У квітні 2019 року указом Петра Порошенка звільнений з посади.

У листопаді 2019 року Сергій Семочко звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ т. в. о. Голови Служби зовнішньої розвідки про звільнення з військової служби та виключення його зі списків особового складу; поновити його на військовій службі за контрактом від 31 липня 2018 року в СЗР та відновити його у списках особового складу з дня звільнення; поновити на посаді першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки з 13 квітня 2019 року; стягнути зі Служби грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Шостий апеляційний адміністративний суд 3 лютого 2022 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду ухвалою від 4 травня 2022 року відкрив касаційне провадження, але 13 грудня 2022 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки, на думку КАС ВС, ця справа містить виключну правову проблему і «така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики».

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Відповідно до положення частини другої статті 23 Закону № 2232-XII для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, установлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні: для осіб офіцерського складу: для громадян, яким первинне військове звання присвоєно після проходження повного курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу або в порядку атестування осіб до присвоєння первинних військових звань офіцерського складу запасу, - від 2 до 5 років; для інших громадян – від 1 до 5 років.

Загальне керівництво розвідувальними органами України відповідно до Конституції України та цього Закону здійснює Президент України. Безпосереднє керівництво розвідувальними органами України здійснюють їх керівники, які призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням керівників відповідних центральних органів виконавчої влади. Голову СЗРУ призначає Президент України (стаття 7 Закону України «Про розвідувальні органи України»).

Співробітниками розвідувальних органів України є військовослужбовці та службовці кадрового складу розвідувальних органів України, а також військовослужбовці, службовці та працівники, які не належать до кадрового складу цих органів. На військовослужбовців розвідувальних органів, у тому числі тих, які не належать до кадрового складу розвідувальних органів, поширюється дія законодавства України про проходження військової служби з урахуванням особливостей, що обумовлені специфікою завдань, які виконуються зазначеними військовослужбовцями.

Особливості проходження військової служби в розвідувальних органах України визначаються Президентом України (стаття 16 того ж Закону). Статус СЗРУ визначений статтею 1 Закону України від 1 грудня 2005 року № 3160-IV «Про Службу зовнішньої розвідки України» (далі – Закон № 3160-IV).

СЗРУ, як вбачається із цієї норми права, є державним органом, що здійснює розвідувальну діяльність у політичній, економічній, військово-технічній, науковотехнічній, інформаційній та екологічній сферах. СЗРУ підпорядкована Президентові України та підконтрольна Президентові України і Верховній Раді України. До співробітників СЗРУ як військового формування належать військовослужбовці, службовці та працівники СЗРУ. Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СЗРУ затверджується Президентом України.

17 липня 2006 року Указом Президента України № 619 затверджено Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СЗРУ. Це Положення визначає порядок проходження військової служби за контрактом особами офіцерського складу СЗРУ та особливості проходження військової служби у воєнний час. У пункті 13 цього Положення вказано, що перший контракт про проходження військової служби в СЗРУ укладається на 5 років. Строк контракту обчислюється повними роками. Порядок звільнення військовослужбовців СЗРУ з військової служби регламентований розділом VII Положення № 619. Звільнення з військової служби осіб офіцерського складу у військових званнях до генерал-лейтенанта включно здійснюється Головою СЗРУ (пункт 72 Положення № 619).

Наведених норм права суд апеляційної інстанції не врахував. Аналізуючи обґрунтованість позовних вимог та роблячи висновки про законність звільнення Сергія Семочка з військової служби за контрактом, суд не звернув уваги на те, що Положенням № 619 звільнення військовослужбовців з військової служби взамопов`язується із проходженням ними військово-лікарської комісії та вирішенням питання про непридатність особи до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час або обмежену придатність до військової служби.

У залежності від цього командування вирішує питання про підстави звільнення особи - в запас чи у відставку.

Ураховуючи наведене вище, законодавець у Законі № 2232-XII унормував загальні вимоги щодо строку дії контракту, який укладається із громадянами України, які приймаються на військову службу та призначаються на офіцерські посади, надавши при цьому органам, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, можливість визначати деталі таких контрактів, що й було зроблено у Положенні № 619.

Так, Законом № 2232-XII надано право укладати зазначені вище контракти на строк від 1 до 5 років, а Положенням № 619 звужено можливість вибору та чітко встановлено, на який строк має бути укладено перший контракт саме для проходження служби у СЗРУ - 5 років. При цьому Положення № 619 не суперечить Закону № 2232-XII та не виходить за межі визначених цим законом строків дії контракту.

Наведеного суд апеляційної інстанції не врахував та дійшов передчасного висновку про обмеження одним роком строку дії контракту із Сергієм Семочко. Суд не дав належної правової оцінки тому, що в контракті про проходження військової служби особами офіцерського складу в СЗРУ, підписаному Семочко, передбачено, що його укладено відповідно до пунктів 9-16 Положення № 619 та на строк, який відповідно до пункту 17 статті 106 Конституції України визначається Президентом, а також тому, що укладений між сторонами контракт є першим контрактом, укладеним між позивачем та СЗРУ. Суд апеляційної інстанції не спростував висновків суду першої інстанції з цього приводу.

До того ж Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суди належним чином не перевірили доводів позивача про його перебування на стаціонарному лікуванні і не з`ясували, чи було дотримано при цьому порядок проходження такого лікування, наслідки такого лікування та рішення командування у зв`язку із цим.

Отже, Велика Палата ВС вирішила касаційну скаргу Сергія Семочка задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суд міста Києва від 11 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.