ВККС у 2024 році: які виклики доведеться долати Комісії у новому році

Вища кваліфікаційна комісія суддів закінчила 2023 рік у стані певної невизначеності і з низкою проблем та викликів, подолати які буде непросто.

«Судово-юридична газета» спробувала систематизувати принаймні частину проблем, які ВККС має подолати у 2024 році.

По-перше, 2024 рік ВККС фактично зустріла з проблемами у своєму керівництві.

Адже до логічного закінчення історії з перевіркою на наявність російського громадянства, голова ВККС Роман Ігнатов навряд чи зможе повноцінно повернутися до керівництва Комісією.  

Втім, навіть його повернення до роботи на посаді керівника наразі вже не гарантує подальшої стабільної діяльності Комісії.

Гучні заяви Романа Ігнатова 21 грудня про те, що він побоюється за своє життя, планує певний час проживати в будівлі ВККС (цього, на щастя, не сталося), потребує цілодобової державної охорони, а у крайньому випадку буде просити політичного притулку за кордоном, викликали певне занепокоєння у членів ВККС.

За даними «Судово-юридичної газети», в останні місяці про бажання очолити Комісію, якщо з тих чи інших причин Роман Ігнатов вирішить скласти повноваження голови Комісії, вже повідомляли члени ВККС Руслан Сидорович, Олег Коліуш та Сергій Чумак.

До того ж, у Романа Ігнатова, як у голови ВККС, не зовсім склалися відносини з керівництвом Вищої ради правосуддя, що у певній мірі позначається на комунікаціях з головним органом суддівського врядування.

По-друге, ВККС у 2024 році буде фізично перенавантажена масою не зв’язаних одна з одною процедур.

Вже у січні ВККС розпочне співбесіди з 434 кандидатами на посади суддів місцевих загальних, адміністративних та господарських судів з числа учасників добору на посади суддів 2017 року, які у грудні хоч і обрали суди, але досі не отримали рекомендації.

Одночасно ВККС вже «увійшла» у два вкрай тривалих і процедурно важких конкурси – це конкурс на посади 550 суддів апеляційних судів та конкурс на 25 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду та його Апеляційної палати (відбувається за участі Громадської ради міжнародних експертів).  

Крім того, і на це ВККС доведеться зважати, є ще низка судів, які повинні були отримати своїх суддів «вже вчора». Перш за все, мова йде про суди, які повинні розпочати процесуальну діяльність внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва та на виконання різних меморандумів, підписаних Україною з її міжнародними партнерами – це Київський міський окружний адміністративний суд (КМОАС) та Вищий адміністративний суд (ВАСУ).

При цьому Вищий адміністративний суд для розгляду спорів з національними державними органами, НАБУ, НАЗК, НБУ тощо Україна має створити до кінця липня 2024 року.

Як ВККС впоратися з усіма конкурсами та провести їх у більш-менш стислі терміни, питання складне навіть для самих членів Комісії.

По-третє, на ВККС висить справжній тягар кваліфікаційного оцінювання близько 1800 суддів.

Вочевидь, вже з початку 2024 року процедура кваліфікаційного оцінювання знов почне фрагментуватися, а співбесіди з суддями будуть відкладатися на невизначені строки.

Ймовірно, що протягом 2024 року процедура кваліфікаційного оцінювання, за виключенням оцінювання суддів - «п’ятирічок», у яких вже давно сплив строк повноважень, так і не буде завершена.  

При цьому слід зазначити, що судді, які не завершили кваліфікаційне оцінювання, знаходяться на різних його етапах – від складення іспиту до засідань ВККС у пленарному складі для подолання негативних висновків ГРД.

По-четверте, конструктивні відносини з Громадською радою доброчесності у ВККС тримаються на консенсусі, який у значній мірі забезпечено за участю посольств країн G7.

Можна припустити, що успіх подальшої роботи Комісії буде залежати також і від того, наскільки ВККС зможе тримати баланс у відносинах з ГРД, і наскільки сама ГРД надалі зможе конструктивно співпрацювати з Комісією у різних процедурах.

Певні труднощі у відносинах з ВККС і ГРД вже виникли, хоча зараз вони не є критичними. Так, у грудні Громадська рада доброчесності вирішила надсилати до ВККС будь-яку інформацію щодо суддів, які проходять кваліфікаційне оцінювання, навіть якщо вона не «тягне» на негативний висновок щодо судді. Крім того, члени ГРД вирішили брати участь фактично у всіх співбесідах з суддями, навіть якщо до конкретних суддів немає особливих претензій. Хоча такий підхід є внутрішнім питанням самої ГРД, втім, вочевидь, він ускладнює процедури співбесід, адже як членам ВККС, так і суддям, доводиться додатково приділяти увагу інформації від ГРД.  

По-п’яте, чималою проблемою є розробка та адаптація тестових запитань та практичних завдань для конкурсів на посади суддів. Стара база запитань та практичних завдань, які розроблялися та накопичувалися ще за минулого складу ВККС, вже у значній мірі застаріла та потребує суттєвого не тільки кількісного, але й якісного оновлення.

У ВККС в цьому питанні розраховують на допомогу «донорів», тобто міжнародних проектів технічної допомоги, які зазвичай активно підключаються для розробки завдань для масштабних конкурсів.

Також, у Комісії розраховують і на допомогу Національної школи суддів, однак за останні місяці у чималої кількості членів ВККС сформувалося дещо скептичне ставлення до НШСУ.

Так, у Комісії не складаються відносини з ректором НШСУ Миколою Оніщуком, який жодного разу з початку відновлення діяльності ВККС у червні 2023 року не був присутнім на розгляді Комісією питань, пов’язаних з діяльністю НШСУ.

Крім того, деякі члени ВККС вважають, що сама структура НШСУ, організація її діяльності вже морально застаріли і не відповідають сучасним вимогам.

Окрема «головна біль» для ВККС – участь у різноманітних конкурсах та доборах діючих працівників НШСУ. У певній мірі в таких випадках може виникнути своєрідний конфлікт інтересів, адже НШСУ традиційно залучається ВККС до розробки тестових питань та практичних завдань для конкурсних процедур.

По-шосте, Комісія, вочевидь, наразі знаходиться під «перехресним вогнем» різноманітних вимог як з боку діючих суддів, так і громадськості, ЗМІ та міжнародних партнерів. Фактично, Комісія стикається з цілим шквалом вимог, «робити саме так, а не інакше».

Суддям та кандидатам на посади суддів потрібні конкурси і добори на посади суддів в суди, які здебільшого є привабливими для них особисто, громадськості необхідно, щоб все було «прозоро», але з «урахуванням» її позиції, Вищій раді правосуддя та народним депутатам хочеться якнайшвидше прозвітувати про подолання кадрової кризи в судах і про виконання міжнародних зобов’язань, а міжнародним партнерам хочеться швидше поставити відмітку у списку чергових завдань для України, щоб у разі виконання запланованого, була можливість про це публічно прозвітувати перед власним істеблішментом та платниками податків.

Автор В’ячеслав Хрипун

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.