Зарплата членів Вищої ради правосуддя та ВККС буде не менше 236 тисяч грн, - набув сили закон

07:40, 30 грудня 2023
Набув чинності закон, за яким розмір винагороди члена Вищої ради правосуддя та ВККС встановлюється у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду з коефіцієнтом 1,5, тобто, не менше 236 тисяч грн.
Зарплата членів Вищої ради правосуддя та ВККС буде не менше 236 тисяч грн, - набув сили закон
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

30 грудня набув чинності закон, яким підвищено зарплату членам Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Мінімально тепер їм мають виплачувати 236 тисяч грн.

Йдеться про Закон №3511-IX  щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри (законопроект 10140-д).

До змін відповідно до ч. 2 статті 21 Закону «Про Вищу раду правосуддя» розмір винагороди члена Вищої ради правосуддя встановлювався у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду.

Новим законом передбачено, що розмір винагороди члена ВРП встановлюється у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду з коефіцієнтом 1,5.

Базовий розмір посадового окладу судді Верховного Суду становить 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня. Отже, посадовий оклад членів ВРП з 1 січня 2024 року буде становити не менше 236 475 грн (75 * 2102 грн * 1,5).

Аналогічно, не менше 236 тисяч грн будуть отримувати члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).

Так, законопроектом ч. 7 ст. 102 Закону «Про судоустрій і статус суддів» викладається у такі редакції:

  • Розмір винагороди члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлюється у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду з коефіцієнтом 1,5.
  • Розмір винагороди члена ВККС, який є суддею, дорівнює сумі його суддівської винагороди, якщо така сума перевищує розмір посадового окладу судді Верховного Суду з коефіцієнтом 1,5.

Нагадаємо, й раніше окремі члени ВРП отримували більше 236 тисяч грн.

Наприклад, нова членкиня ВРП Оксана Кваша, обрана на з’їзді науковців місяць тому, вже задекларувала 302 286 грн зарплати, отриманої у Вищій раді правосуддя.

Голова ВРП Григорій Усик 15 серпня 2023 року подав повідомлення про суттєві зміни у майновому стані – отримав у ВРП зарплату у сумі 683 230 грн. Член ВРП Інна Плахтій повідомила про отримання 27 серпня 2023 року нею 457 363 грн зарплати у ВРП, Ольга Попікова 15 червня 2023 року отримала 378 532 грн зарплати у ВРП. Алла Котелевець у липні 2023 року задекларувала суттєві зміни у майновому стані – отримання 440,2 тисяч грн від Вищої ради правосуддя.

Детальніше про декларації членів ВРП можна прочитати в аналізі «Судово-юридичної газети» (частина 1, частина 2).

При цьому, значно «розгрузить» членів ВРП створення Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя. Адже саме дисциплінарні інспектори готуватимуть проекти рішень у межах дисциплінарного провадження стосовно судді.

Тож, виникає питання стосовно того, що стало нагальною підставою для відповідного підвищення винагороди членам ВРП, адже дисциплінарні інспектори візьмуть на себе основне навантаження.

Нагадаємо, що законом про Державний бюджет на 2024 рік після доопрацювання Мінфін додав фінансування Вищій кваліфікаційній комісії суддів України та Вищій раді правосуддя.

Видатки Вищої ради правосуддя у 2024 році буде збільшено на 51% порівняно з 2023 роком. Так, цього року на роботу ВРП було передбачено 232,53 млн. грн. У 2024 році ця сума становитиме 352,463 млн грн. Також будуть збільшені видатки на Вищу кваліфікаційну комісію суддів.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики