Верховна Рада схвалила законопроект, який запроваджує «подвійну» підвідомчість деяких публічно-правових спорів

Верховна Рада 20 грудня прийняла за основу законопроект Уряду 10161 про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону «Про адміністративну процедуру».

Сам Закон про адмінпроцедуру набув сили 15 грудня. Однак вже після прийняття закону Уряд виявив, що для практичної реалізації треба змінити ще Лісовий кодекс, Кодекс про надра, Кодекс торговельного мореплавства, Кодекс з процедур банкрутства, Водний кодекс, Земельний кодекс, Сімейний кодекс, Кодекс цивільного захисту, Повітряний кодекс, закони «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про ринок електричної енергії» та ще близько 40-50 законів.

Нагадаємо, Закон «Про адміністративну процедуру» регламентує адміністративні процедури для надзвичайно широкого кола відносин, починаючи від адміністративних послуг (державна реєстрація актів цивільного стану, нерухомості, бізнесу, місця проживання, видачі паспортів, дозволів, ліцензій, призначення субсидій, пенсій тощо), інспекційної діяльності, і закінчуючи складними видами діяльності адміністративних органів (наприклад, антимонопольними процедурами).

Значна частина передбачених у законопроекті Уряду 10161 змін зводиться до формального закріплення у багатьох законах припису, що відповідна сфера суспільних відносин регулюється Законом про адміністративну процедуру. Наприклад, згідно з пропонованою редакцією ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу «земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, Законом України «Про адміністративну процедуру», а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами».

Однак, як попередили у ГНЕУ ВР, законопроект також запроваджує своєрідну «подвійну підвідомчість».

Так, проект вносить зміни до численних галузевих законів, передбачаючи можливість:

• оскарження рішень посадових осіб місцевих державних адміністрацій, адміністративних актів місцевих державних адміністрацій в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону «Про адміністративну процедуру» та/або до суду;
• вирішення спорів, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, а також оскарження рішення центрального органу виконавчої влади в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону «Про адміністративну процедуру» та/або судовому порядку;
• право застрахованих осіб, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, на захист своїх прав в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або судовому порядку;
• право оскаржити невиплату або відмову у виплаті державної соціальної допомоги за минулий час в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону «Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку;
• право на оскарження рішення, дії чи бездіяльності органу соціального захисту населення в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону «Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку тощо.

«З наведеного переліку, який не є повним, а лише фрагментарно ілюструє пропоновані у проекті зміни до законодавства, випливає, що суттєва частка спорів, щодо яких пропонується поряд із судовим порядком передбачити також адміністративне оскарження відповідно до Закону «Про адміністративну процедуру», мають характер публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Запровадження «подвійної» підвідомчості відповідних публічно-правових спорів (можливість оскарження в судовому та позасудовому порядку) спричинить повсюдність виникнення ситуацій, коли одна справа потраплятиме на розгляд одночасно і в адміністративному, і в судовому порядку.

Один скаржник може оскаржувати один і той же адміністративний акт в адміністративному порядку, а інший (наприклад, заінтересовані особи) - в судовому», - попередили у ГНЕУ.

Також пропонується здійснити редагування кількох десятків законів України, у яких замість терміну «анулювання» (ліцензії, дозволу тощо) використовувати термін «припинення дії» (наприклад, у новій редакції ст. 13 Кодексу про надра замість анулювання дії спеціальних дозволів на користування надрами пропонується припиняти їх дію). Одночасно у низці законів термін «анулювання ліцензії» замінюється на «відкликання або визнання недійсною ліцензії» (наприклад, у змінах до Закону «Про вищу освіту»).

«Закон про адмінпроцедуру визначає, що ним можуть бути встановлені особливості адміністративного провадження для окремих категорій адміністративних справ. Такі особливості повинні відповідати принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом.

Натомість замість визначення таких особливостей на рівні конкретних галузевих законів у законопроекті здебільшого пропонується вирішувати адміністративні справи та приймати адміністративні акти, керуючись Законом «з урахуванням» особливостей, визначених відповідним законом», - зазначило Головне науково-експертне управління Ради, яке досить критично оцінило законопроект Уряду.

Наприклад, згідно зі змінами до Кодексу про надра «надання (відмова у наданні) спеціального дозволу на користування надрами здійснюється відповідно до Закону «Про адміністративну процедуру», Закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом, законами України «Про нафту і газ» та «Про угоди про розподіл продукції»».

Із зазначеного випливає, що регулювання відносин щодо надання (відмови у наданні) спеціального дозволу на користування надрами має здійснюватися одночасно відповідно до кількох законів.

Зміни до окремих законів щодо «урахування» тих чи інших законів носять суперечливий характер і не дозволяють остаточно зрозуміти, яким законом керуватись при здійсненні адміністративної процедури.

Крім того, у ст. новій 4 Кодексу торгівельного мореплавства встановлено, що «відносини щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у сфері морського транспорту шляхом прийняття та виконання адміністративних актів регулюються Законом «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом».

При цьому в оновленій ст. 38 цього ж Кодексу зазначено, що «за результатами розгляду адміністративної справи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, з урахуванням Закону України «Про адміністративну процедуру» здійснює реєстрацію або тимчасову реєстрацію судна … припиняє або тимчасово припиняє реєстрацію судна … видає нові документи замість втрачених ...». Отже, у рамках одного закону одному приписі пропонується враховувати особливості визначені кодексом, а в іншому – враховувати положення Закону.

У проекті пропонується доповнити ч. 1 ст. 7 Сімейного кодексу новим положенням, яким визначається, що «відносини щодо прийняття адміністративних актів у сфері сімейних відносин, набрання ними чинності, їх оскарження, припинення дії регулюються також Законом «Про адміністративну процедуру»».

Однак вказаним положенням не враховується, що СК не регулює відносини щодо «прийняття адміністративних актів у сфері сімейних відносин, набрання ними чинності, їх оскарження, припинення дії». У його ст. 1 встановлено, що «Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів».

Прийняття адміністративних актів, які закріплюють ці відносини шляхом державної реєстрації актів цивільного стану і надаються громадянам у вигляді адміністративних послуг, регулюються не СК, а Законом «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», нагадали у ГНЕУ.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.