Судді КАС ВС мають вирішувати питання повернення позовної заяви колегіально, а не одноособово, - Велика Палата

Питання про повернення позовної заяви у зв`язку з тим, що позивач не усунув її недоліків, має вирішувати колегіальний склад Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, визначений за результатами автоматизованого розподілу справи. На цьому ще раз наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 жовтня 2023 року по справі №990/150/23. Нагадаємо, раніше таку позицію ВП ВС висловила у справі  №990/83/23 за позовом Одеського міського голови Геннадія Труханова до Вищої ради правосуддя. 

У справі 990/150/23 ВП ВС підкреслила, що системний аналіз КАС України дає підстави для висновку про те, що коли позивач звертається до суду за захистом своїх порушених прав поза межами строків, визначених процесуальним законом, і не звертається з проханням про поновлення такого строку, навіть коли про такі недоліки вказано в судовому рішенні, то питання про повернення позовної заяви вирішує суд.

У рамках обставин цієї справи судом першої інстанції в силу статті 266 КАС України є Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

Згідно із частиною шостою статті 33 КАС України адміністративні справи, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше трьох суддів.

Відтак, коли вирішувалося питання про повернення позовної заяви через подання її поза межами строку, встановленого законом, його мав вирішувати колегіальний склад суду, до якого мало входити не менше трьох суддів.

Відповідно до частини третьої статті 18 цього Кодексу визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Як убачається з матеріалів справи, за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 липня 2023 року в цій справі визначено такий склад суду: Єзеров А. А. - головуючий суддя, Коваленко Н. В., Кравчук В. М., Чиркін С. М., Рибачук А. І.

Отже, в розумінні наведених вище норм частини другої статті 123 та частини шостої статті 169 КАС України питання про повернення позовної заяви в частині без розгляду у зв`язку з тим, що позивач не усунув її недоліки, мав би вирішувати колегіальний склад суду, визначений за результатами автоматизованого розподілу справи.

Подібного змісту правовий висновок Велика Палата зробила у своїх рішеннях раніше, зокрема, у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 9901/588/19 (провадження № 11-47заі20). Підстав для того, щоб не зважати чи ігнорувати такі висновки – нема.

Правильність такого висновку зауважується через системний аналіз норм КАС України, зокрема правил його статей 32 та 33, якими врегульовано здійснення адміністративного судочинства суддею одноособово та колегією суддів. Із цього аналізу випливає, що законодавець запровадив колегіальний розгляд складних справ та перегляд справ судами апеляційної та касаційної інстанцій з метою додаткового забезпечення об`єктивності результатів судового розгляду таких справ.

Поряд із цим згідно із частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України саме суду у колегіальному складі (у разі розгляду справи колегією суддів відповідно до статті 33 КАС України) надано право залишення позовної заяви без розгляду у випадках, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду виявить сам суд після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

Суд має право залишити позовну заяву без розгляду також, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З огляду на викладене Велика Палата вважає, що наведені вище обставини унеможливлюють розгляд апеляційної скарги по суті, позаяк питання повернення позовної заяви в частині вимог визнати протиправним висновок ВККС у додатку 5 до рішення від 20 грудня 2018 року № 323/зп-18 вирішив неповноважний склад суду (суддя одноособово).

Отже, ВП ВС ухвалу КАС ВС в означеній частині заявлених позовних вимог скасувала, а справу направила для продовження розгляду до цього самого суду.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.